"Беремо цю точку відліку, бо це перший цивілізаційний прорив": український історик про День Української Державності

28 липня Україна вперше святкує День Української Державності. Ініціатива зародилася ще минулого року на День Незалежності, коли Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний указ. А 31 травня 2022 року парламентарі ухвалили рішення.

Чому День Державності припав на День Хрещення Русі-України та в чому відмінність з Днем Незалежності, пояснив Новини.LIVE старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Володимир Головко.

Це тисячолітній період, початком якого обрано хрещення Русі

— Що таке "державність" з історичної точки зору?

— Є такі визначення як "історичні народи" й "неісторичні народи". Історичні народи ті, які мають державність, тобто власну національну державу. Неісторичні народи ті, які не мали державності: вони були в неволі чи у складі іншої держави, тобто у цій концепції вони майже другорядні.

Імперський наратив трактував наш народ як бездержавний та неісторичний, тобто народ, який не зробив суттєвий внесок для самовизначення, що, звісно, не є правдою. Це є частиною антиукраїнського дискурсу.

Коли ми кажемо, що українська державність налічує понад 30 років існування, то ми показуємо, що наш народ не бездержавний, а має понад тисячолітню історію.

— Ви можете пояснити історичне підґрунтя створення нового українського свята — Дня Української Державності?

— День Незалежності 24 серпня пов'язаний з ухваленням парламентом Акту проголошення незалежності України, тобто відновлення української держави у 1991 році.

24 серпня — конкретна історична подія, проголошення незалежності. День Державності — це свято, яке пояснює, що українська держава і незалежність — це феномен не останніх тридцяти років, а значно більшої історичної тривалості.

В Акті проголошення незалежності зазначено: "продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні" — іншими словами, продовжуючи певну традицію, ми вийшли на новий рівень.

Отже, 24 серпня ми святкуємо вихід української державності на новий рівень. А наприкінці липня ми відзначаємо, що українська держава — це тисячолітній період, початком якого обрано хрещення Русі.

— В чому полягає відмінність між Днем Незалежності та Днем Української Державності?

— День Державності охоплює ширший історичний період, щоб громадяни розуміли: Україні не тридцять років, а більше тисячі.

— Хрещення Київської Русі відбулося у 988 році, але держава на той час існувала вже декілька століть. Чому точкою відліку обрано саме хрещення Русі?

— До цього дня не було чітко встановлених дат, тому що створення державності в ті часи, як і в сучасні, було процесом довгим і не одномоментним. Ми не знаємо точно рік, коли засноване місто Київ, а от коли відбулося хрещення Русі, ми знаємо.

— Чому ми відзначаємо державотворення і хрещення Русі-України в один день?

— В указі зазначається, що спираючись на історію української державності, яка сягає своїм корінням часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого — державотворця, який прийняттям у 988 році християнства засвідчив цивілізаційний вибір Київської Русі. Тобто тут головне — "засвідчив цивілізаційний вибір". В указі не стверджується, що історія державності починається з хрещення Русі, а пояснюється, що ми беремо цю точку відліку, бо це перший цивілізаційний прорив.

Це найбільш показова та найпотужніша цивілізаційна дата — прийняття християнства

Державність була і до того, але з цієї дати нас визнали на міжнародній арені того часу. Тобто хрещення — це визнання Київської Русі як повноцінної держави та одного з потужних міжнародних суб’єктів.

Нове свято було створене для консолідації українців

— Чи потрібно було поєднувати два свята в один день?

— Це навпаки добре, ми демократична держава. Ми маємо справу не з докторською дисертацією, а з державною політикою історичної пам’яті. Тому нормотворець, Президент Володимир Зеленський, обрав не найгірший варіант відзначення свята, якщо у нього було прагнення показати історичні корені державотворення.

Головне не забувати контекст ухвалення такого рішення. У липні минулого року путін випустив статтю "Об историческом единстве русских и украинцев". Вона була присвячена доведенню, що росіяни, українці й білоруси — один народ. Ніби як, починаючи з часів Київської Русі, існувало "древнєрусскоє государство". За його логікою, ця держава була більше російською, аніж українською. 

Ми одразу не хотіли дискутувати на цю тему, тому як ми є прямими нащадками Київської Русі й жодного відношення до "єдиного народу" не маємо. А у нього після руської імперії — московська, потім радянська, а потім путінська.

У нас відбулося формування альтернативного наративу. Тобто ми цим святом говоримо "ні". Є Київська Русь, і ми її нащадки. В указі президента чітко вказані держави, які існували після: Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава, Карпатська Україна та сучасна Україна.

У нас держава й церква відокремлені один від одного, ми є секулярною державою

Тому хто не має відношення до православ’я в цей день можуть відзначати День Державності. Це зможе об’єднати всі конфесії нашої країни.

— На вашу думку, це свято в Україні приживеться?

— Це питання потрібно обговорити через три й більше років. Думаю так, зрідка державні свята проходять повз увагу. Для цього і зробили його вихідним.

Все залежить від держави: якщо вона буде приділяти значну увагу цьому святу, влаштовувати заходи, то всі будуть пам’ятати.

Рік тому мета цього свята була консолідація українського суспільства, але нас об’єднала війна, яка зокрема йде за продовження тисячолітньої української державницької традиції.