День української писемності та мови — історія свята

Цьогоріч в Україні вперше відзначають День української писемності та мови у нову дату, 27 жовтня. Це свято якраз припадає на церковний день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця.

Як відзначаємо цей день, цікаві факти про мову та радіодиктант національної єдності читайте в матеріалі Новини.LIVE.

Коли з'явилося свято 

Вперше в Україні почали відзначати День української писемності та мови з 1997 року. Кожного року 9 листопада українці вшановували пам’ять преподобного Нестора Літописця, який започаткував писемну українську мову.

Цьогоріч українці відзначають свято по-новому. Згідно з указом Президента України від 28 липня 2023 року, День української писемності та мови переноситься з 9 листопада на 27 жовтня. Це пов’язано з переходом Православної церкви на новоюліанський календар, згідно з яким дати неперехідних свят змістилися на 13 днів раніше.

Щороку в культурних закладах України, зокрема бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять низку заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

Цікаві факти про українську мову

Про рідну солов'їну мову існує чимало цікавих фактів та розповідей. Ми зібрали найцікавіші з них:

• в українській мові — близько 256 тисячі слів, але вона стрімко розвивається, тож насправді ця цифра зараз більша;
•  за лексичним запасом українська найбільш споріднена з білоруською — 84% спільної лексики, з польською й сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською — 62%;
• перші слова з української мови записані в 448 році нашої ери. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова "мед" і "страва";
• українська мова найбагатша на зменшувальні форми, наприклад, її має навіть слово "вороги" — "вороженьки";
• найбільш уживана літера в українській мові — літер "п", на неї починається найбільша кількість слів, найменш уживана — літера "ф";
• українською мовою володіє близько 45 мільйонів людей у всьому світі;
• найдовше слово в українській мові складається з 30 літер — дихлордифенілтрихлорметилметан (хімікат для боротьби зі шкідниками);
• найбільше перекладів серед українських творів має "Заповіт" Тараса Шевченка, його переклали 147 мовами народів світу.

Найдавніші писемні українські пам'ятки

Найдавнішою з нині відомих датованою пам’яткою кирилиці є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавніші пергаменні кириличні рукописи — Савина книга (Савине Євангеліє) кін. 10 — поч. 11 ст., Супрасльський збірник 11 ст. та Енинський апостол 11 ст.

Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056-57 років створення. 

Окрім того, найдавнішими писемними пам'ятками є:

• монети князя Володимира 988-1015;
• підпис 1063 року Анни, дочки князя Ярослава Мудрого — королеви Франції;
• Тмутороканський напис (на мармуровій плиті) 1068;
• післямови дяка Івана до Ізборників Святослава 1073 та 1076 й власне самі Ізборники;
• Графіті Софії Київської.

Радіодиктант національної єдності

Щороку в День української писемності та мови однією із головних традицій свята є радіодиктант національної єдності. Цей рік також не виняток. Текст для диктанту створила українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко, називається він "Дороги України", а читатиме його — актор театру та кіно Олексій Гнатковський. 

Щоб долучитися до радіодиктанту, потрібно об 11:00 за київським часом увімкнути одну з платформ:

• Українське радіо або Радіо Культура;
• телеканал Суспільне Культура;
• Facebook-сторінку Суспільного та YouTube-канал Українського радіо.

Текст диктанту буде опублікований 30 жовтня на сайті Українського радіо.

Нагадаємо, минулоріч радіодиктант національної єдності читала одна із найвідоміших українських акторок Ада Роговцева, а текст писала письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик.

Найкраще написав минулорічний диктант викладач кафедри журналістики  Донецького університету імені Стуса та студент факультету інформаційних і прикладних технологій цього вишу.