Від Мартіна Лютера до Ікеї: дивовижні факти про новорічну ялинку

Як з'явилась традиція прикрашати ялинку на Новий рік та Різдво, яку краще обрати, натуральну чи штучну, і який він, ялинковий бізнес, у наші дні? Про все це розповідає професор економіки парижського університету Мінеса Франсуа Левек. Оригінал опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE.

Хто б міг подумати кілька сотень років тому, що скромна різдвяна ялинка колись матиме величезний світовий успіх? Звичайно, не Мартін Лютер, який, як кажуть, прикрасив ялинку свічками на честь народження Ісуса Христа. І не принц Альберт, який через кілька століть встановив першу ялинку у Віндзорському замку. Хто б міг подумати, що ялинки вирощуватимуть у Данії спеціально для експортного ринку, що інші доставлятимуть їх гелікоптерами в Орегоні, або що заводи в Китаї вироблятимуть пластикові копії?

Тож давайте сядемо на сани і проїдемося навколо цього сезонного товару, який так символізує зростання ринкової економіки та світової торгівлі, щоб зробити усвідомлений вибір між натуральним чи штучним, місцевим чи глобальним походженням.

О Танненбаум

Легенда свідчить, що Мартін Лютер напередодні Різдва прогулювався лісом і побачив, як серед гілок ялинки мерехтіли зірки. Він зрубав саджанець, приніс його додому, прикрасив свічками і сказав синові, що це нагадує йому про те, як Христос зійшов з небес, щоб жити серед смертних на Землі. Відтоді ялинки, навколо яких танцювали на середньовічних міських площах у Німеччині, почали заносити до закритих приміщень. Інші протестантські країни наслідували цей приклад, а святкове вічнозелене дерево вперше з'явилося в британських будинках у XIX столітті, коли це набуло популярності завдяки саксонському чоловікові королеви Вікторії, принцу Альберту.

Протестантське походження прикрашених ялинок на Різдво спирається і на інші впливи, такі як винайдення Діда Мороза. Ряд стародавніх постатей і вірувань зійшлися в образі Санта-Клауса, який довгий час був прийнятий католицькою церквою — але не без певного опору. Наприклад, 23 грудня 1951 року в Діжоні, Франція, манекен у червоній куртці був спалений біля міського собору на тій підставі, що Святий Миколай був язичницьким персонажем, якого не існувало в реальному житті. (Ця підбурювальна заява спонукала антрополога Клода Леві-Стросса написати дотепне і вдумливе есе "Тортури Санта-Клауса").

Незалежно від того, чи вважаєте ви ялинку символом зимового сонцестояння або Різдва Христового, ймовірність того, що ви придбаєте її цього року, досить висока. У різдвяну ніч ви знайдете їх у 90% британських будинків, 77% американських домогосподарств і майже 25% французьких — вони навіть мають певну популярність в Австралії, де Різдво припадає на літні канікули.

Данський Nordmann для шведської Ikea

Цікаво, що більшість різдвяних ялинок у Європі походять з королівства Данія. Чому? Тому що країна вирощує їх у величезних масштабах, що робить її провідним виробником в ЄС. Але перед тим, як піти далі, варто пояснити, що ці ялинки вже не заготовляють у лісах, а вирощують на фермах. Тож не бійтеся — купуючи натуральну ялинку, ви не завдасте шкоди справжньому лісу.

Адже саме тому, що вони більше не ростуть у лісах, ні з Норвегії, ні зі Швеції не надходять новорічні ялинки, незважаючи на багаті лісові ресурси цих країн. Дві цифри можуть допомогти прояснити ситуацію: Данія виробляє близько 10 мільйонів ялинок на рік, при цьому внутрішній ринок поглинає лише 10%. Потенціал вирощування ялинок з'явився у 1990-х роках, коли країна приєдналася до Європейського Союзу з його системою субсидування фермерських господарств.

Данські фермери швидко прийняли ялицю Нордмана (Abies nordmanniana). Хоча вона була дорожчою за ялину (Picea abies) і не наповнювала приміщення тонким запахом меду та смоли, вона має блакитнуваті шишки та довговічне листя зі сріблястою нижньою стороною. Малопоширена в сучасних будинках в 1960-х роках, Нордман поступово завоювала їх.

Якщо ви європеєць і купуєте ялинку в шведській мережі "Ікеа", яка є найбільшим у світі покупцем і продавцем різдвяних ялинок, то вона буде данською. Компанія заходить так далеко, що робить їх лідером за збитками: ви заплатите лише 29 євро за саму ялинку, разом з дрібничками різних розмірів і цін, які ви абсолютно не збиралися купувати, але які якимось чином опиняться у вашому кошику. Ви отримаєте ваучер на 20 євро, який зможете витратити під час наступного візиту (до кінця лютого), але він майже напевно буде витрачений на ще одну купу дрібничок різного розміру і ціни.

Розмір і ціна

Перевагою ІКЕА є те, що вона продає ялинку лише одного розміру — два метри заввишки. Тому вам не потрібно роздумувати над тим, щоб купити меншу, дешевшу, або більшу, дорожчу, ялинку.

Теоретичний зв'язок між розміром і ціною ялинки включає в себе надзвичайно складні рівняння. Якби я сказав, що вам слід використовувати модель типу Хотеллінга-Фаустмана, ви навряд чи стали б мудрішими, тому, можливо, я повинен запропонувати деяке пояснення. Гарольд Хотеллінг був провідним американським економістом і статистиком, який встановив, що ціна на природні ресурси повинна зростати тими ж темпами, що і процентні ставки. Інтуїтивне припущення полягає в тому, що власник ресурсу повинен вибирати між тим, щоб експлуатувати його сьогодні або завтра. Якщо завтрашня ціна буде нижчою за суму, яку він отримає від продажу ресурсу сьогодні і покладе гроші в банк, то він, очевидно, вирішить продати його негайно. Таким чином, різниця в ціні між десятирічною ялицею Нордмана, яка на 0,6 футів вища, і дев'ятирічним деревом залежить від відсоткової ставки.

Тут на допомогу приходить Мартін Фаустманн, німецький лісівник. Він зазначив, що дерева можна пересадити після того, як вони були зрубані, чого явно не можна сказати про вугілля чи нафту. Якщо фермер продає свої ялинки через десять років, а не через дев'ять, він втрачає один рік зростання саджанців, які він посадив би на тій самій ділянці землі. 

Орегон, гелікоптери та мексиканські вантажівки

Не дивно, що Сполучені Штати виробляють і споживають найбільше різдвяних ялинок. Наприклад, ялинкова ферма Noble Mountain Tree Farm вирощує ялицю благородну (Abies procera), ялицю Дугласа (Pseudotsuga menziesii) та сосну звичайну (Pinus sylvestris) майже на 2 000 гектарах. Після вирубки їх вивозять гелікоптерами, завантажують на вантажівки або рефрижераторні контейнери і відправляють на решту території Сполучених Штатів, до Центральної Америки і навіть до таких віддалених місць, як Доха, Сінгапур і Хошимін.

З іншого боку, ви навряд чи знаєте, що вирощені в Орегоні різдвяні ялинки стали обплутані торговельною суперечкою між США та Мексикою. Почалася вона з тривалої суперечки про допуск мексиканських вантажівок на американські автомагістралі. В рамках Північноамериканської асоціації вільної торгівлі вони повинні були отримати доступ до дорожньої мережі в 2000 році.

З більш-менш переконливих причин (проблеми з безпекою транспортних засобів, недосвідченість водіїв-далекобійників, контрабанда наркотиків та нелегальних іммігрантів тощо) федеральна влада затягувала час, і її торговельному партнеру врешті-решт увірвався терпець. У 2009 році мексиканський уряд запровадив ввізні мита на кілька мільярдів доларів на близько 100 категорій товарів, зокрема і на новорічні ялинки. Але чому, запитаєте ви, вони потурбувалися про маленькі ялинки? У всьому винні два конгресмени від штату Орегон. Тож певна логіка в адресності заходів у відповідь є.

Китайське виробництво

У торговельну війну, що розгорнулася між США і Китаєм, потрапили і новорічні ялинки. Точніше, це має більше відношення до гірлянд та інших сезонних прикрас, ніж до ялинок. КНР їх не вирощує, як і не святкує Різдво. Ба більше, символом китайського Нового року є тварина, а домінуючим кольором — червоний, а не зелений. (На черзі — рік Щура, який починається 5 лютого.) Але Китай виробляє і експортує пластикові ялинки і всі пов'язані з ними прикраси. На сьогоднішній день це найбільший у світі виробник.

Як тільки розгорівся конфлікт, Вашингтон наклав 10% додаткового мита на імпорт ялинкових прикрас, але не торкнувся ялинок з ПВХ або поліуретану. Не просіть мене пояснити таку різницю у ставленні, бо я не маю жодного уявлення. Так само, як і не можу сказати, чому минулого літа було скасовано надбавку на ялинкові прикраси. Можливо, Дональда Трампа засмутила думка про те, що діти вдома побачать свої ялинки трохи голими.

Звичайно, між дитячими казками і китайськими фабриками, що штампують ялинкові прикраси, є лише найслабший зв'язок: жодних ельфів з гострими вухами чи пустотливих бісів, що допомагають Діду Морозу. Лише робітники конвеєра та автоматизовані машини, що нарізають ПВХ на незліченну кількість синтетичних голок. Виробництво розташоване не десь на північ від Полярного кола, а за 300 кілометрів на південний захід від Шанхаю, в місті під назвою Іу. Там базується майже 1 000 фірм, що виготовляють різдвяні товари. На них припадає 60% світового виробництва пластикових ялинок і різдвяних гірлянд, позолочених зірок і тих неминучих кульок.

Якщо ви хочете побачити віялові стрічки та подрібнювачі цієї майстерні вертепу в дії, то перегляньте відеоролик National Geographic "Я цього не знав: Як роблять різдвяні ялинки". (Хоча, мабуть, краще спочатку вкласти дітей спати).

Плюси і мінуси натуральних чи штучних ялинок

У США обсяги продажу штучних ялинок наблизилися до обсягів продажу справжніх і невпинно зростають. Приваблива ціна — два роки поспіль користуєшся і починаєш економити — вочевидь, не є причиною такої тенденції. Дійсно, падіння попиту лише незначною мірою допомагає їхньому природному конкуренту. Натомість, їхній успіх у Сполучених Штатах, схоже, є питанням зручності: не треба бігати по магазинах на початку грудня, не треба пилососити після свят.

На противагу цьому, у Франції частка ринку штучних ялинок досить стабільна і становить близько 20%. Що дуже добре для місцевих виробників, оскільки данський та інший імпорт становить лише п'яту частину від загального обсягу. Французи, схоже, прив'язані до своїх ялинок, вирощених вдома.

Але яке дерево "зеленіше" — натуральне чи штучне? На перший погляд, справжнє дерево здається кращим вибором: фотосинтез стимулює ріст рослин, поглинаючи вуглекислий газ. Синтетична альтернатива спричиняє викиди через видобуток нафти та виробництво ПВХ, які споживають велику кількість енергії. Але два ключові параметри можуть звести нанівець цю перевагу: роки використання штучної ялинки та відстань, на яку її перевозять (транспортування також спричиняє викиди).

Чим довше ви зберігаєте пластикову ялинку, тим менше буде мати значення, що вона була зроблена в Китаї або що ви купили її за багато миль від свого будинку. Але чим далі подорожувала ваша жива ялинка, тим гіршим буде її вуглецевий бюджет. Цей екологічний конкурс залежить і від інших факторів, таких як переробка в кінці життєвого циклу (захоронення або переробка) та шкода, завдана навколишньому середовищу, окрім викидів CO2 (зокрема, вплив пестицидів та біорізноманіття). Результати аналізу життєвого циклу цих двох товарів різняться залежно від відповідних параметрів та значень. Наприклад, переломний момент щодо повторного використання може становити 5 років або 20 років, залежно від джерел. Коротше кажучи, важко сказати.

Зрештою, я б порадив вам вибрати натуральну ялинку, але за умови, що ви не просто викинете її, а віднесете до найближчого пункту прийому вторсировини. Якщо ви сумніваєтеся, купіть місцеву ялинку, а ще краще — органічну.

Що б не сталося, не повторюйте помилку заздрісного деревця з казки Ганса-Крістіана Андерсена, яке не вміє цінувати життя в сьогоденні.

"У лісі стояла гарненька маленька Ялинка. Місце у неї було дуже гарне: сонечко світило на неї, свіжого повітря було вдосталь, а навколо росло багато великих товаришів, сосен, а також ялинок. Але маленькій Ялинці так хотілося стати дорослим деревом..."

І з цією думкою ми бажаємо вам щасливого Різдва, з ялинкою, прикрашеною іграшками китайського виробництва, чи без неї.

Франсуа Левек, професор економіки, Університет Мінеса, Париж