За дослідженнями Йоркського університету, Україна входить до переліку країн, що залишають найбільший екологічний слід на планеті. Тому й не дивно, що мало не щодня у пресі з’являються заголовки на кшталт “Київ знову потрапив до антирейтингу міст за чистотою повітря”. Та попри обіцянки політиків, в жодному українському місті досі немає повноцінного сміттєпереробного заводу, а відходи просто звозять на полігони.

Аби врятувати нашу планету, останнім часом поширився рух екоактивістів. Ними можна назвати усіх людей, які роблять щось додаткове для покращення навколишнього середовища. 

Kyiv Live розповідає, які перші кроки варто зробити, щоб допомогти врятувати планету.

Кому вірити?

Найскладнішим для усіх початківців в темі захисту навколишнього середовища є величезна кількість інформації, яка суперечить одна одній. Так, людей змусили повірити, що пластикові пакети - це найбільше зло, натомість паперові - найбільш природний нешкідливий матеріал. Хоча, на відміну від переробки пластику, виробництво паперу генерує більше парникових газів, вимагає більших енерго- і водозатрат. Ба більше: паперові пакети мають уп’ятеро коротший термін використання – 5 паперових пакетів на 1 поліетиленовий. 

Чи можна жити без сміття

Анастасія Хмеленко, українська студентка, що навчається у Німеччині, веде блог в Instagram, де розповідає про перші кроки на шляху до свідомого споживання.

Анастасія Хмеленко

“Якщо говорити про екологію, то екологія - це взагалі наука і моє відношення до неї не наукове, а, скоріше, імплементарне. Тобто я намагаюсь підлаштувати своє життя під якісь великі екологічні принципи. Зараз є дуже популярний термін “zero-waste” (нуль відходів) - це утопічна ідея, що ми можемо взагалі не створювати ніяких відходів. Але, звичайно, це неможливо. Не продукувати жодних відходів може лише дерево чи природа. Ми так чи інакше користуємось якимось речами. Є ще одне гарне поняття, яке мені дуже подобається і я його люблю застосовувати свого типу життя - це свідоме споживання”, - розповідає активістка.

Дівчина наголошує: важливо розуміти, що людина купує, чим користується, як, де і ким це було вироблено і який був шлях цієї речі. Цей допомагає зменшити кількість відходів, які ми продукуємо за своє життя. З цим принципом активістка живе вже понад два роки:

“Темою довкілля я зацікавилась, мабуть, роки два тому. Це було досить спонтанне рішення. Насправді на мене вплинув Instagram: я була підписана на декількох блогерок, які почали вивчати тему довкілля й активно її пропагувати. Я подумала, що мені також буде цікаво почитати щось на цю тему і таким чином я потрапила у цей чудовий, цікавий і подекуди складний світ свідомого споживання”.

Десь рік Анастасія вивчала це самостійно, а потім почала розповідати про свій шлях у своєму Instagram друзям, близьким і просто тим, хто цікавиться темою. Тож, вона радить спочатку набирати багаж знань, а потім завдяки йому проаналізувати своє життя. 

Скріншот з Instagram-сторінки Анастасії

Тобто переглянути те, який вплив має, наприклад, не вимкнена лампочка в коридорі вночі, або чому ж в школі казали вимикати воду, коли чистиш зуби. Саме тоді складається розуміння того, що можна зробити інакше та чому це було б корисно.

“Я змінила деякі свої звички. Почала з дому: вимикати світло, воду. Пізніше я перемкнулася на те, як я купую. Почала носити з собою пляшку з водою, а не постійно купувати її, або брати з собою кружку для кави. До речі, в багатьох закладах навіть дають знижку, якщо ти приходиш із власною тарою. Крім того, я почала брати столове наряддя з дому, коли знала, що ми будемо брати їжу з собою і там дадуть пластикові”.

Мийте тарілки одразу та приймайте душ, а не ванну

Анастасія радить: простим, та водночас першим важливим кроком може стати просте заощадження води при побутових потребах:

• Вимикайте воду, коли чистите зуби (економія – 10 літрів щодня).
• Регулярно користуйтесь душем (5-7 хвилин), а не ванною. У разі недотримання цього часового проміжку ліпше приймати ванну.
• Придбайте посудомийну машину, яка допоможе витрачати в 15 разів менше води.
• Вмикайте режим економії води у пральній машині.
•  Мийте овочі та фрукти не під струменем води, а заздалегідь набравши воду в глибоку тарілку.
• Не відкладайте миття посуду, адже відмивання тарілки з застиглою їжею потребує більшої кількості води.

Екологія - це те, як ми купуємо?

Наступним кроком є усвідомлення того, що варто купувати. Важливо більш свідомо ставитись до того, наскільки важлива те чи інше придбання. Поза тим, треба звертати увагу на те, як ці речі були вироблені й чи використовують вони багато ресурсів, чи є альтернатива з перероблених матеріалів. Адже все, що ми купуємо, якщо це не можна переробити, це сміття. Скоріш за все, жодну річ не можна переробити повністю. Тому будь-яка покупка якоюсь мірою стане сміттям.

Green- washing: екопродукти нині в тренді, але чи всі вони справді мають сенс? Малюнок greeninitiatives.cn.

“Тема навколишнього середовища нині великий тренд. Але не треба забувати, що ми живемо в капіталістичному суспільстві і є проблема, яка називається green- washing. Це явище, коли компанії та фірми виробляють екопродукти, які можуть допомогти. Виробники намагаються запевнити покупців, що без цього ти не можеш жити свідомим екологічним життям. Зрозуміло, що це насправді брехня. Найпростіший приклад, якщо ти не знайшов ту ідеальну кружку для кави, ти можеш знайти спокійно якийсь термос чи термокружку у себе в шухлядах, чи десь у батьків. Можна просто в кафе пити каву на місці, а не брати її з собою. У мене є одна єдина бамбукова кружка, якою я користуюся близько двох років і не збираюсь її змінювати найближчим часом взагалі”.

“Якщо ви вже можете пропагувати свої ідеї, то робити це треба дуже делікатно, - наголошує Анастасія. - Не варто змушувати людей повірити в екологічні ідеї. Чим агресивніше це робити, тим більший негативний відгук можна отримувати. Треба ставитись до критики інших людей з розумінням. Я стикалася з цим дуже багато разів, коли я в супермаркеті відмовлялася покласти одну перчину в пакет. І коли гуляла з друзями й, взявши їжу з собою, діставала виделку, а з мене сміялися. Я просто посміялась разом з ними”.

Новачкам інформацію дівчина радить шукати у соціальних мережах та месенджерах. У тому ж Instagram є досить багато блогерів: є ті, що підходять винятково з наукової точки зору, є ті, що дають поради до повсякденного життя. Крім того, варто прочитати хоча б декілька книг на цю тему. Почати можна з американської авторки Беа Джонсон “Дім - нуль відходів”. Це може бути не зовсім легкий шлях, але він обов'язково нагороджується розумінням того, що зусилля допомагають зберегти планету.