Річниця смерті “людини-епохи” Бориса Патона: яким був видатний український науковець

Рівно рік тому, 19 серпня, з життя пішов 101-річний президент Національної академії наук Борис Євгенович Патон. За життя науковця називали видатним вченим, грандіозною особистістю та людиною епохи.

Цікаві факти та чим запам’ятався діяч розбиралося Новини.LIVE.

Читайте також: У Туреччині помер ексначальник поліції Дніпровщини Глуховеря

Що відомо про дитинство та юність

Вчений Борис Патон народився у Києві 27 листопада 1918 року у сім'ї академіків. Перші місяці життя припали  на часи громадянської війни в Україні. На майбутнє науковця вплинула атмосфера “технічної творчості”, а прикладом для нього став батько. Попри сурове виховання він заразив його наукою.

Через 11 років після народження Патона його батько Євген організував у Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої у 1934 році створив Інститут електрозварювання. Для Бориса він згодом став “другим будинком”, а його очолювати він почав у 1962 році. 

Продовжив після школи навчання майбутній науковець у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. На той час виш мав іншу назву - Київський індустріальний інститут. Захист дипломів був, м’яко кажучи, незвичний - важливий для студента день припав на початок війни. Тоді дозволили захистити їх всім одночасно, бо усвідомлювали ситуацію. Коли він йшов на захист, то довелося ховатися у під’їзді від німецької авіації з бомбами. 

До 1942 року Борис Патон працював на заводі “Красное Сормово”, але на прохання батька його перевели до майбутнього “другого будинку”.

Головні досягнення науковця

• Борис Патон перший у світі розробив винахід, який був здатний різати, зварювати, паяти і наносити металеве покриття. Йому вдалося втілити в життя прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів. У Києві був створений апарат “Вулкан”, завдяки якому у 1969 році вперше у світі випробували технології зварювання. Це зробили на космічному кораблі "Союз 6".

• Завдяки спільній роботі з двома інститутами та Центральним госпіталем СБУ був створений прилад для електрозварювання живих тканин. Науковці проводили сотні експериментів, але спочатку тести проходили на видалених органах і на тваринах. Інститут електрозварювання разом з Інститутом хірургії і трансплантології імені Олександра Шалімова НАМН України і шпиталем СБУ отримали у 2004 році Державну премію України в галузі науки і техніки.
• За участю Бориса Патона вивчали процеси утворення зварювальних аерозолів. За результатами роботи створили  нове покоління низькотоксичних зварювальних електродів. Завдяки цьому відкриттю поліпшилися умови праці зварювальників, а професійні захворювання стали у рази меншими. 
• За своє життя він встигнув взяти участь у 700 проєктах. Найбільших успіхів він досяг в сфері електрозварювання, металургії і технології металів.

Цікаві факти з життя

Окрім наукової діяльності Борис Євгенович спробував себе головним редактором. Він очолював видання “Вісник НАН України”, “Автоматическая сварка”, “Космічна наука і технологія”, “Наука та інновації”, “Современная электрометаллургия”, “Техническая диагностика и неразрушающий контроль”. Також він був членом редакторських колегій низки міжнародних часописів.

Коріння вченого походить із Західної Європи, його предки займалися кораблебудуванням. У родоводі були генерали, контрадмірали, прокурори, придворні радники та дипломати. За п’ять років до смерті Бориса Євгеновича вийшла у світ книгу “Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи”. У 2015 її представили автори-історики Марія Дмитрієнко та Валерій Томазов.

На честь батька Патона у Києві назвали один із мостів через Дніпро. Євген Оскарович був його проєктувальником. За його участі створили перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Першими, хто випробував міст, стали батько з сином, які проїхали по ньому на службовій машині.

Науковцю пропонували очолити Академію наук СРСР, але вона знаходилася у Москві. Вчений був переконаний, що має працювати в батьківському інституті і відмовився від пропозиції переїзду. 

Борис Патон виступав проти  будівництва 3 і 4 реакторів ЧАЕС через близькість до Києва. Однак після Чорнобильської трагедії академія наук долучилася до ліквідації наслідків.

Як закінчив життя

Враховуючи літній вік за тиждень до смерті, з 11 серпня, видатний вчений  лікувався в Інституті кардіохірургії ім. Амосова. У Бориса Патона були чисельні захворювання серця. 19 серпня серце діяча зупинилося.

Національна Академія Наук України 7 вересня 2020 року заснувала  Золоту медаль імені Б.Є. Патона. Рішення підтримали всі члени Президії на засіданні. Нагороду будуть видавати за видатні досягнення в створенні інноваційних науково-технічних розробок.

Борис Патон прожив довге життя — він став свідком трьох українських революцій, жив за часи Голодомору і Другої Світової Війни, побачив, як зруйнувався СРСР і як з'явилась Незалежна Україна. Сотні винаходів побачили світ завдяки плідній праці науковця та колег, а деякі з них врятували тисячі життів. Недарма Бориса Євгеновича Патона запам'ятали, як "людину-епоху".

Що відомо про політиків

• На веранді будинку в селі Вільне знайшли тіло чоловіка, який був застрелений. Це був мер Кривого Рогу Костянтин Павлов. Попередньо встановлено, що смерть настала після пострілу в груди, а з моменту пострілу він зміг пройти ще 10 метрів.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.