В Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів. Головне

У четверту суботу листопада вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів в Україні. Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років. Він спричинив загибель мільйонів українців, тому був визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в судовому порядку.

Новина.LIVE розповідає, як в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів, а також що український народ був змушений терпіти від сталінської влади, скільки мертвих і ненароджених життів забрав геноцид, які страшні наслідки Голодомору українці відчувають донині.

Читайте також: "Голодні бунти на Заході, нові ресторани в Харкові": про що писала радянська преса за часів Голодомору. Архів ЗМІ.

Увечері 27 листопада біля музею Голодомору люди все ще несуть квіти, яблука та лампади до пам'ятника жертвам голоду. Також на майданчику поруч демонструють документальний фільм про геноцид українського народу, колективізацію та інші злочини радянської влади.

Виставка та інсталяція відкрита і для відвідувачів музею Голодомору, спуск в який сьогодні підсвічений десятками лампад.

У Києві вшанували пам'ять жертв голодоморів. У Парку Вічної Слави навколо Меморіалу жертвам Голодомору цілий день встановлювали сцену та освітлення.

У Києві меморіальні заходи відбулися на території Національного музею Голодомору-геноциду:

15: 30-за участю глав українських церков проведуть молитву за жертвами штучно організованого голоду-відбудеться на площі біля свічки пам'яті музею Голодомору.

16:00-загальнонаціональна хвилина мовчання.

16: 01-звернення президента в День пам'яті жертв голодоморів, а також розпочнеться акція "Запали свічку пам'яті". В цей час кожен бажаючий може долучитися до пам'яті закатованих голодом співвітчизників і встановити свічку на підвіконні. Акція" Запали свічку " є проявом скорботи за жертвами і віри в те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.

До Меморіалу зійшлися люди, які бажають вшанувати пам'ять мільйонів загублених діями радянської влади українців. Вони несли квіти, символічні "три колоски", деякі покладають до Меморіалу батони хліба.

До 14 години дня тут зібралася величезна кількість поліцейських патрулів і охорони, а по периметру – рамки з металодетекторами.

О 15: 07 глави українських церков прибули для проведення панахиди. Людей зібралося тим часом кілька десятків: студенти, літні, родичі загиблих і тих, що вижили.

О 15: 30 стартувала панахида за жертвами голодоморів. Цього разу її провели ближче до Меморіалу, розповів протоієрей парафії Святого Миколая Пцу Дарницького району Києва Василь Матіящук.

У День пам'яті жертв голодоморів президент України Володимир Зеленський також звернувся до українців і закликав запалити свічки і вшанувати загиблих.

О 15: 50 учасники акції поклали до Меморіалу горщики з лампадками та червоною калиною.

О 16: 10 до Меморіалу прибув президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою, а також глава офісу президента Андрій Єрмак і прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Вони в першу чергу вирушили в музей Голодомору.

Також президент у своїй промові пообіцяв до 90-х роковин Голодомору добудувати другу чергу музею. Відповідне розпорядження за його словами було підписано сьогодні, 27 листопада.

Голодомор - це геноцид українського народу

Голодомор-акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП (б) та Урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинило загибель мільйонів українців на території Української СРР та Кубані.

Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їх фізичне знищення. 

Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплено Законом України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", прийнятим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Публічне заперечення Голодомору вважається протиправним.

Ухвалою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р.і. Сталіна, в. Молотова, л. Кагановича, П. Постишева, с. Косіора, в. Чубаря, м. Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.

Росія заперечує, що голодомор був геноцидом. Вона визнала, що причиною голоду була насильницька колективізація, але від нього постраждали багато регіонів СРСР.

Інститут демографії та соціальних досліджень розробив методологію оцінки втрат України внаслідок Голодомору 1932-1933 років на основі статистичних даних та сучасних методів демографічного статистичного аналізу.

Так з'явилася цифра загиблих від Голодомору в 3,9 мільйона чоловік. Саме цю цифру вважають найбільш науково доведеною.

Деякі історики називають істотно великі цифри, зокрема Інститут національної пам'яті припускає, що загиблих в Україні близько семи мільйонів.

Закон про 5 колосків

У серпні 1932 року під приводом того, що розкуркулені селяни та інші антисоціальні елементи" розкрадають вантажі з товарних поїздів і колгоспне і кооперативне майно, Сталін запропонував новий репресивний закон Про охорону державного майна.

Цей закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна, а за пом'якшуючих обставин - 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали амністії.

За каральним документом закріпилася народна назва "закон про п'ять колосків", оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці. За перший рік дії нового закону щодо нього засудили 150 тисяч осіб.

Закон діяв до 1947 року, проте пік його застосування припав саме на 1932-33 рр.