Медицина по картках: чому українцям за кордоном не світить "Шаріте", а ліки краще возити з України

Німецьку страхову медицину звикли ідеалізувати за межами країни. На папері все виглядає просто: потрібно обрати страхову компанію, надати документи та за місяць дочекатися пластикової картки з чіпом. Страхова компанія сама домовляється з лікарями, що будуть обслуговувати її клієнтів, а також покриває більшість витрат за звернення до медзакладу.

В реальності не все так безхмарно. Новини.LIVE дізналися, з якими труднощами в отриманні лікарської допомоги стикаються українці в ФРН.

Види медичного страхування в ФРН

У Німеччині понад сотні кас медичного страхування. Вони поділяються на два типи — державні (gesetzliche Krankenkassen або GKV) і приватні (private Krankenkassen). Для останніх є низка обмежень: вони працюють з представниками певних професій (державними службовцями, самозайнятими, студентами), а також найманими працівниками з високим доходом.

Державні каси лікарняного страхування, як правило, працюють з усіма, хто подав заявку. Саме страхування, його складові та обсяги компенсацій, залежить від розміру доходів платника. Підставою слугує сукупний дохід брутто, з якого відраховується внесок за єдиною ставкою у розмірі 14,6%. Цей внесок розподіляється між застрахованою особою і працедавцем порівну — по 7,3%.

Крім того, кожна лікарняна каса встановлює додатковий внесок, який може різнитися за розміром і сплачується лише працівником. Також у системі державного медичного страхування Німеччини є можливість безкоштовно застрахувати дітей і членів подружжя.

Медична страховка дозволяє на порядок знизити витрати на лікування. Наприклад, українець Олексій Рац живе в Німеччині вже 20 років. Торік чоловіку пролікували й замінили два зуби. Завдяки страховці він оплатив лише 200 з 2 000 євро, нарахованих у клініці. Але не все так безхмарно. Хоча б тому, що спочатку цю страховку треба отримати. І вдається це далеко не одразу.

Як паперова бюрократія позбавляє допомоги

Українці, що приїхали як втікачі від війни, перші три місяці мали довідку на медичне обслуговування до 1 червня 2022 року від міграційної служби. Але скористатися нею могли лише для невідкладної допомоги — наприклад, через високу температуру чи травму. З червня всіх українців перевели до так званих центрів зайнятості — Jobcentr, і кожен мав самостійно обрати державну страхову компанію, GKV.

Щоб потрапити до лікаря, записатися до стоматолога чи отримати ліки, потрібно мати медичну страховку, без неї не прийме жодна клініка

Більшість українців обирали серед страховиків BKK або АОК. Обидві страхові компанії потребували стандартний пакет документів: місце реєстрації, фотографію, довідку з Jobcentr та виписку щодо неповнолітніх дітей.

Олена Дещенко приїхала з Києва разом з сином Олегом. Вони обрали для страховки АОК, бо там був консультант, що розумів українську. Їм швидко оформили всі документи і пообіцяли, що за місяць вони отримають картку поштою і договір про обслуговування.

"Ми навіть змогли досить швидко, чекали лише тиждень, потрапити до стоматолога, коли випала у малого пломба, — пригадує Олена. — Але ні за місяць, ні за півтора ні документів, ні картки ми так і не отримали. А коли я сама прийшла в страхову, то мені сказали, що досі не отримали від Jobcentr підтвердження, що за нас страхову суму сплачуватиме соцслужба. Тому тепер маю знову принести нову довідку з Jobcentr. І я така не одна".

Картки про страховку не отримали й інші українці. У компаніях кажуть, що все замовили, і щойно вони будуть готові, надішлють. Водночас відмовляються страхувати дітей.

Українка Марина Острашко пішла працювати в готель прибиральницею, щоб оплачувати житло. Вона двічі подавала документи до BKK. Спочатку їй сказали, що дітей до 12 років обов'язково вписують до страховки мами. Але коли жінка звернулася до педіатра, виявилося, що страховий номер записаний лише на неї. Потім страховики попросили в українки документи на дитину та копію свідоцтва про шлюб. І знову змусили чекати.

Страхові компанії такі дії пояснюють тим, що більшість українців не мають роботи, яка оплачуватиме страховий збір, а соціальні служби затягують з підтвердженням.

 

Коли "Червоний хрест" — за щастя

Ольга Микешко приїхала з Херсона з двома синами-підлітками. Вона вже встигла оцінити особливості отримання німецької медицини. Жінка впала з велосипеда, коли їхала на роботу, і тоді зрозуміла складнощі в отриманні медичної допомоги в ФРН. 

"Мені пощастило, що я живу в гуртожитку біля "Червоного хреста", тому звернулася до їхніх лікарів. На той час моя медична страховка ще була в процесі оформлення, але всі, хто має контракт на проживання у цьому гуртожитку, можуть звертатися до "Червоного хреста", — розповіла Ольга.

Читайте також: Зведені класи та англомовні вчителі: як навчаються українські діти в німецьких школах

Під час огляду лікаря відчувала біль у грудях, тому її відправили на мамографію і рентген. Після цього через два дні зробили операцію на обох грудях, бо виявили дві пухлини.

"Я була шокована. Одна в чужій країни. Мені треба йти на роботу, щоб годувати дітей, а тут хвороба. І лише тому, що нами опікувався "Червоний хрест", мене швидко прооперували. Тепер маю два імпланти і ходжу на терапію. Мені це не коштувало ні копійки. Ще й отримала на три місяці лікарняний, бо маю ходити на процедури раз на два тижні", — додає Ольга.

Ірині з Києва, що приїхала до Німеччини з батьками-пенсіонерами та двома дітьми, пощастило менше. Німецькі лікарі відмовилися безплатно оперувати її 56-річну маму. П'ять років тому у жінки вже оперували рак. Пухлина була доброякісна, але за три роки вона почала знову рости.

"Ми планували цього року пройти обстеження в Києві, але почалася війна, і довелося виїхати. Думали, можливо, тут будуть кращі лікарі, але наша медстраховка такі операції не покриває, а приватні клініки на кшталт Шаріте для нас занадто дорогі. Тому будемо повертатися до України", — запевняє Ірина.

Без рецепта — лише крем і вітаміни

Картка медичного страхування потрібна й щоб отримати ліки в аптеці. Антибіотики, знеболювані чи мазі тут виписують лікарі. Якщо захворіла дитина, батьки отримують рецепт на мікстури, порошки та жарознижувальні сиропи. Провізор видає все це безкоштовно, але виключно за рецептом.

А от без рецепта в аптеці можна купити хіба що вітаміни, градусник, дитяче харчування або креми. Пошта ліки не пересилає — були навіть випадки, коли такі посилки повернули власникам. Тому українці вдаються до звичної їм й перевіреної "народної пошти": просять рідних передати ліки перевізниками, які їздять з України. Це часто єдиний шлях отримати необхідні медикаменти швидко і без паперової тяганини.