Як змінилося ставлення українців до росії, НАТО та нейтралітету після початку повномасштабної війни
Поділитися
До повномасштабного вторгнення росії відчутна частка українців позитивно ставилась до свого деспотичного сусіда і навіть хотіла б налагодити з ним тісніші відносини. Нейтральна позиція України також багатьом була до душі. Однак повномасштабна війна з очевидних причин кардинально змінила ситуацію. На це вказують опитування, проведені британськими та американськими науковцями до та після повномасштабного вторгнення. Оригінал статті опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE.
План путіна зупинити розворот України на Захід провалився — наше опитування показує, що підтримка НАТО на рекордно високому рівні
Коли володимир путін у лютому минулого року відправив свою військову машину в Україну, однією з причин вторгнення він назвав забезпечення нейтрального статусу України та запобігання подальшому просуванню її уряду на захід. Хоча за цією війною стоїть більше, російський лідер вже давно висловлював занепокоєння щодо можливості того, що Україна прагне до більш тісної військової співпраці з НАТО з метою подальшого вступу до альянсу. "Спеціальна військова операція" мала на меті зупинити цей процес.
Але десять місяців кривавої війни мали зворотній ефект. Зараз військова присутність НАТО в Україні більша, ніж будь-коли раніше. Військова підтримка — від медичного обладнання до тренувань і сучасного озброєння — перевищила 20 мільярдів доларів США лише з боку Вашингтона.
Це, а також нездатність росії повалити український уряд у перші дні війни, широко визнаються головними стратегічними помилками рф. Путін переоцінив ступінь підтримки росії серед українського народу і недооцінив силу української національної ідентичності. Але як війна вплинула на ставлення до нейтралітету і НАТО серед пересічних українців?
Дані нашого опитування, які відстежують настрої тих самих людей до і після вторгнення, показують, що українці, які раніше пов'язували своє майбутнє з росією, тепер все частіше дивляться на Захід. Підтримка членства в НАТО перебуває на рекордно високому рівні, а українці, які раніше виступали за нейтралітет, більше цього не роблять. Ці тенденції особливо помітні серед молодших респондентів.
У 2019-2020 роках ми провели низку національних репрезентативних опитувань громадської думки в кількох державах "ближнього зарубіжжя" росії. З огляду на те, що російська влада вже давно використовує механізми "м'якої сили" (такі як проросійські соціальні мережі та телебачення, церква та громадянське суспільство), намагаючись переконати громадян цих країн у тому, що вони є частиною "русского міра", ми хотіли оцінити геополітичні орієнтації пересічних людей.
Розробляючи проєкт у 2017 році, ми планували провести два раунди опитувань, щоб простежити, чи вплинули геополітичні зміни на погляди людей з плином часу, і якщо так, то яким чином. У співпраці з Київським міжнародним інститутом соціології ми провели перше опитування в Україні в грудні 2019 року (за фінансування Національного наукового фонду США), а в жовтні 2022 року — повторне опитування (за фінансування Норвезької дослідницької ради).
У зв'язку з війною повторне опитування проводилося телефоном, а не віч-на-віч. Нам вдалося повторно опитати майже 20% респондентів, опитаних у 2019 році. Щоб забезпечити репрезентативність вибірки і в 2022 році, ми використали випадкову вибірку для поповнення вибірки.
Вивчення громадської думки є особливо складним завданням в умовах конфлікту. Хоча наші опитування надають унікальну можливість проаналізувати, як війна росії в Україні змінила громадську думку, є щонайменше два виклики, які вимагають обережності.
По-перше, 20%, які ми опитали повторно, можуть систематично відрізнятися від 80%, які ми не змогли опитати повторно. Ці 80%, ймовірно, є частиною історичної кількості людей, які були примусово переміщені в межах України або втекли за кордон. Крім того, багато респондентів, опитаних у 2019 році, могли вступити до лав української армії і тому не брали участі в опитуванні 2022 року. Таким чином, ми можемо охопити тих, хто менше постраждав від війни, і хто може мати інші погляди, ніж ті, хто постраждав найбільше.
По-друге, слід з обережністю ставитися до сповідування людьми своїх поглядів під час війни, коли бажання бути поміченими у "згуртуванні навколо прапора" викликає сильне бажання висловлювати патріотичні настрої.
Війна путіна дала зворотній ефект
З урахуванням цих застережень, незалежно від того, чи розглядаємо ми тих респондентів, які були опитані повторно, чи всю вибірку, ми бачимо чітку орієнтацію на Захід у період з грудня 2019 року по жовтень 2022 року. В обох опитуваннях ми просили респондентів визначити місце їхньої країни за уявною десятибальною шкалою між Заходом та росією.
Наші дані свідчать про те, що російське вторгнення мало що зробило, окрім того, що заохотило українців повернутися до Заходу. Вторгнення і жорстока війна — включаючи військові злочини, обстріли цивільних осіб і цивільної інфраструктури, насильницьке вивезення дітей до росії і масове переміщення — можливо, і це не дивно, мало сприяли тому, щоб люди дивилися на росію як на свою майбутню країну.
Ця тенденція особливо помітна серед респондентів у віці від 18 до 30 років, серед яких майже 47% вважають, що Україна повинна орієнтуватися на Захід, порівняно з лише 3%, які вважають, що вона повинна орієнтуватися на росію.
Щодо НАТО та нейтралітету ми бачимо аналогічні зрушення. Відповідно до інших опитувань громадської думки, які протягом багатьох років показували підтримку членства в НАТО на рівні 30-40%, наше опитування 2019 року показало, що підтримка вступу до Альянсу становила близько 44%. Але в нашому опитуванні, проведеному в жовтні 2022 року, через вісім місяців після вторгнення, частка респондентів, які підтримують членство, становила 77%.
Як і слід було очікувати, до жовтня 2022 року нейтралітет став менш привабливим для багатьох українців, ніж це було у 2019 році, коли більша частина людей вважали нейтралітет бажаним варіантом. Тепер же проти нейтралітету виступає явна більшість.
Особливо високою є підтримка серед молоді у поповненій вибірці 2022 року — понад 70% опитаних у віці від 18 до 30 років не погодилися з твердженням, що "для безпеки нашої країни було б найкраще бути нейтральною і не вступати у військові союзи".
Вторгнення росії в Україну стало військовим фіаско для рф. Воно також прискорило процес, якому було покликане запобігти, — приєднання України до євроатлантичних інституцій, особливо до НАТО. Напавши на країну, де більшість населення перед війною позитивно ставилася до нейтралітету і скептично до НАТО, вторгнення путіна зуміло змінити ці настрої.
Крістін М. Бакке, професорка політології та міжнародних відносин, Університетський коледж Лондона
Жерар Тоал, професор державного управління та міжнародних відносин, Політехнічний інститут і університет штату Вірджинія
Джон О'Лафлін, професор географії, Колорадський університет у Боулдері
Кіт Рікард, науковий співробітник UNU-WIDER, Університетський коледж Лондона
Фото: svitua.org
Читайте Новини.LIVE!
