Кого закон вважає колаборантом: роз’яснення юриста

Хто вважається колаборантом - що прописано у законодавстві

Після переможного контрнаступу ЗСУ та звільнення окупованої Харківщини питання, кого вважати колаборантом, набуло у суспільстві нової гостроти.

Нинішній представник Президента у парламенті Федір Веніславський вже заспокоїв громадян, пояснивши, що не будь-яка робота на окупованих територіях вважатиметься співпрацею з ворогом. За його словами, людям нема чого боятися, якщо вони працювали для збереження свого життя або життя близьких.

Читайте також:

Однак багато питань щодо того, хто вважається колаборантом, а хто — ні, залишаються для широкого загалу незрозумілими. Новини.LIVE проаналізували чинне законодавство і знайшли відповіді на більшість цих питань.

представник Президента у парламенті Федір Веніславський

Як каратимуть колаборантів

Покарання за колабораційну діяльність прописані у статті 111-1 Кримінального кодексу України. Залежно від виду діяльності асортимент покарань коливається від виправних робіт або позбавлення волі до штрафу або заборони обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

"Конкретного переліку таких посад або видів діяльності у законодавстві немає — це залишається на розсуд суду. Це може бути заборона займати посади в органах місцевого самоврядування, займатися підприємницькою діяльністю у тій чи іншій сфері, наприклад, адвокатською чи нотаріальною. Кожний випадок розглядатиметься індивідуально", — пояснила Новинам.LIVE адвокатка, керуючий партнер Адвокатського об’єднання "ЮніМайндс" Марина Гаврилюк.

ЮніМайндс Марина Гаврилюк

Хто вважається колаборантом?

Загалом стаття 111-1 "Колабораційна діяльність" розрізняє сім різновидів співпраці з окупантами.

1. Публічне заперечення збройної агресії проти України, заклики до співпраці з агресором та невизнання суверенітету України на тимчасово окупованих територіях

Формулювання Кримінального кодексу:

"Публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України".

Публічне заперечення збройної агресії проти України

Що таке публічне заперечення або заклик?

Згідно з Кримінальним кодексом, це звернення до невизначеного кола осіб, зокрема, в Інтернеті або за допомогою ЗМІ.

Покарання:

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років (ч. 1 ст. 111-1 КК).

2. Добровільна робота на керівних посадах в окупаційних "органах влади", організація "референдумів" або заклики до них

Формулювання Кримінального кодексу:

"Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території".

Як зазначає адвокатка Марина Гаврилюк, наявність організаційно-розпорядчих чи адміністративнх функцій визначається трудовим договором або посадовими інструкціями.

"Рядові працівники таких функцій не мають, зазвичай це стосується керівництва. Наприклад, заступник директора держпідприємства за своєю кваліфікацією є особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі функції. В посадовій інструкції може бути написано, що його організаційно-розпорядчі функції полягають в управлінні майном або в управлінні підприємством тощо", — пояснила вона.

Якщо документальних свідоцтв виконання таких функцій нема або не збереглося (документація знищена, людина працювала без офіційного оформлення), то головну роль у судовому процесі гратиме доказова база.

"Це задача слідчих органів: допитати свідків, знайти якусь інформацію, яка свідчить про таку роботу, отримати докази, що ця особа мала заробітню плату, навіть якщо вона виплачувалася готівкою — це все буде доказовою базою", — підкреслює юристка.

Покарання:

Позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 5 ст. 111-1 КК).

Публічне заперечення збройної агресії проти України

3. Добровільна робота в окупантських органах влади на некерівних посадах

Формулювання Кримінального кодексу:

"Добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора".

Покарання:

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої (ч. 2 ст. 111-1 КК).

4. Пропаганда та впровадження освітніх стандартів держави-агресора в освітніх закладах

Формулювання Кримінального кодексу:

"Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти".

Варіанти покарання:

  • виправні роботи на строк до 2 років;

  • арешт на строк до 6 місяців;

  • позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років (ч. 3 ст. 111-1 КК).

5. Матеріальна допомога окупантам та господарська діяльність у взаємодії з незаконними "органами влади"

Формулювання Кримінального кодексу:

"Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора".

Варіанти покарання:

  • штраф до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  • позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна (ч. 4 ст. 111-1 КК).

Матеріальна допомога окупантам

6. Інформаційна пропаганда, проведення заходів на підтримку окупантів та активна участь у цих заходах

Формулювання Кримінального кодексу:

"Організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах".

Що таке заходи політичного характеру?

Згідно зі статтею 111-1 КК, це з’їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо.

Що таке здійснення інформайної діяльності?

Під здійсненням інформаційної діяльності мається на увазі створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації.

Покарання

Позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 6 ст. 111-1 КК).

У Мелітополі провели Акцію «Безсмертний полк»

7. Добровільна робота в незаконних "судах" або "поліції", участь у незаконних воєнізованих формуваннях

Формулювання Кримінального кодексу:

"Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України".

Покарання

Позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 7 ст. 111-1 КК).

Якщо дії або рішення осіб, зазначених у цьому пункті, призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, термін ув'язнення може бути збільшено до довічного. До речі, те ж саме стосується керівництва окупаційних "органів влади", організаторів "референдумів" і тих, хто закликав до такої організації, а також пропагандистів й учасників політичних заходів на підтримку держави-агресора.

Добровільна робота в незаконних судах або поліції

Що робити, якщо окупанти змусили вас співпрацювати під загрозою насильства?

Всім, хто був вимушений співпрацювати з окупантами не з власної волі, юристка Марина Гаврилюк радить якнайшвидше звернутися до українських правоохоронних органів.

"Відразу після деокупації або ще до неї, якщо є можливість, зв’язатися із правоохоронними органами на підконтрольній Україні території, написати заяву про злочин. Наприклад: "Мене змусили шляхом погроз мені та/або моїй родині вчинити такі-то дії". Правоохоронні органи зафіксують цю заяву, і якщо буде судовий розгляд, вона може стати для вас позитивним фактором", — рекомендує юристка.

Насправді, за словами Марини Гаврилюк, перш за все суди займатимуться держслужбовцями, які перейшли на бік окупантів, та організаторами та активними учасниками мітингів — оскільки колабораційна діяльність таких осіб зазвичай добре задокументована.

"Щодо всіх іншіх, то в їхньому випадку дуже велику роль гратиме доказова база. Навіть якщо, наприклад, правоохоронець складе рапорт, що йому стало відомо, що якась особа вчиняла ті або інші дії, які можна трактувати як колабораційну діяльність, і не буде ніякої доказової бази — ані свідків, ані відео або фотофіксацій, ані будь-яких документальних доказів, то суд цю особу ні в чому не звинуватить", — запевняє юристка.