Кутя, облатки, шопка та вінок: що треба знати про головні традиції святкування різдвяного Святвечора
Вже у цю суботу, 24 грудня, багато українців разом з усім світом будуть відзначати Святвечір — останній день перед Різдвом. Цей важливий день має певні традиції та звичаї.
Новини.LIVE розповідає, що заведено робити вірянам у цей день.
Як відзначають Святвечір католики
Святвечір перед Різдвом у католиків називається Вігілія, що в перекладі з латинської (Vigilia) означає "бдіння". Це день посиленої підготовки до великого свята.
Вранці 24 грудня католицькі храми служать месу за чином Адвенту. Меса навечір'я Різдва Христового починається, як правило, опівночі, проте богослужіння дозволено розпочинати на кілька годин раніше.
До першої зірки заведено відмовитися від їжі. Коли на зимовому небі ввечері 24 грудня з'явиться перша зірка — та, що символізує Вифлеємську, родина повинна зібратися за столом. Святвечір, як і Різдво, в більшості країн вважається сімейним святом. Трапезу очолює батько, а на її початку читають Євангеліє та підносять спільну молитву.
Одна з найдавніших традицій Святвечора спільна для всіх — заховати під скатертину на святковому столі пучок сіна на згадку про місце народження Ісуса Христа.
Вважається, що слово "вечір" походить від "сочиво" — так називають зернову кашу з медом і фруктами, яку віряни їдять після літургії та вечірні.
На святковому столі має бути 12 пісних страв (за кількістю апостолів Ісуса Христа), а чільне місце варто надати куті з медом і сухофруктами, яку родина повинна куштувати першою. Потім слід з'їсти вівсяний кисіль, медову воду, рибну страву, журавлинний кисіль і сім солодких страв з борошна (за кількістю 7 святих таїнств).
Дуже важлива традиція за столом — обмінятися облатками — шматочками прісного хліба, які символізують тіло Господа та нагадують про те, як Ісус Христос ділився їжею зі своїми учнями під час Таємної вечері. Обмінюються вже в кінці святої вечері. Той, хто отримав такий шматочок, промовляє добре побажання.
Одна з найпопулярніших традицій Святвечора в західних християн — залишати за святковим столом одне вільне місце. Будь-яка людина, яка відвідає дім, має бути прийнята, як брат. Ця традиція закликає пам'ятати про близьких, які не можуть зустріти Різдво зі своєю родиною.
Ще одним важливим символом є хвойний вінок. У різдвяному вінку можна побачити такі рослини як омела, гостролист та пуансетія. Вважається, що омела — магічна рослина і захищає будинок від злого чаклунства. Пуансетія символізує Віфлеємську зірку. А гостролист — рослина з вінця Христа, ягоди якої від крові стали червоними.
Хвойний вінок над порогом служить оберегом дому. Вінок зазвичай вішають на двері або ставлять посередині святкового різдвяного столу.
Вінок, який ставиться посередині стола найчастіше містить 4 свічки. Першу свічку необхідно запалювати в неділю, за 4 тижні до Різдва. А решту — в наступні неділі до настання свята. Світло свічок символізує боротьбу з нечистою силою.
Цікавою традицією є вертеп ("шопка"). Це один із найпопулярніших символів Різдва за григоріанським календарем. Його інсталяції часто встановлюють на вулицях чи на вітринах магазинів. В ньому обов'язково повинні бути ясла, де лежить немовля Ісус, фігури Йосипа і Діви Марії, схилені над яслами, овечки, віл і ослик.
Що не можна робити у Святвечір католикам
Існують такі важливі заборони, яких дотримуються:
- не можна виконувати роботу по дому (прання, прибирання, шиття тощо слід подбати заздалегідь);
- не можна сідати за святковий стіл у чорному або старому одязі;
- до сходу першої зірки не можна нічого їсти;
- не можна переїдати;
- не можна скупитися і заощаджувати.
Як святкують Святвечір в Україні
У наших прадідів на Святвечір було заведено відвідувати спочатку літургію, а потім Різдвяну всеношну. Можна було цього дня сповідуватися перед Господом. Ті хто не міг відвідати храм, молилися вдома.
Тако у давнину на Святвечір нічого не їли до появи першої зірки на небі. Вже ввечері сідали за стіл, обов’язковим атрибутом якого є 12 пісних страв на столі. Існують дві версії трактування цього числа: за однією – це кількість апостолів, а за іншою – кількість місяців у одному році.
Головною стравою вечора є кутя. А після застілля з родиною заведено нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви і йшли в гості на декілька годин, але потім обов’язково вертались додому аби зустріти ранок Різдва з сім’єю.
Головною прикрасою будинку є дідух — сніп пшеничних стебел, який символізує дух наших предків та є символом добробуту, багатства, оберегом роду. Вважається, що в ці святі дні наші предки повертаються, щоб провести час зі своїми родинами. Дідух ставлять на найпочесніше у хаті місце — під образами.
З розваг на Святвечір були популярні різдвяні вертепи та вистави. У цю дату люди розігрували сцену народження Христа у Віфлеємі. Обов'язково ходили колядувати. Хлопчики та дівчата готували спеціальні пісні та вірші, які вони беруть з дому до дому, розважаючи своїх сусідів в обмін на солодкі подарунки та монети.
Вважалося, що чим більше колядників прийде в будинок, тим більше достатку й багатства буде у сім’ї протягом наступного року.
Святвечір — головні прикмети
Ще перед святвечором було прийнято обов'язково прибирати у будинку, адже таким чином можна прикликати щастя, добробут та злагоду.
На Святвечір заведено запалювати в будинку свічки, щоб притягнути добробут та успіх.
Бути в цей вечір в чорному одязі – поганий знак, що віщує рік невдач і сліз.
У цей день намагалися не ходити в позички, щоб "не жебракувати цілий рік".
Згідно з народними прикметами, хуртовина напередодні Різдва — до ранньої весни, а от якщо Різдво буде теплим — то весна навпаки, буде холодною.
Сніг, що йде на Різдво, вважається до вдалого року. Якщо у цей день будуть морози, то це до багатого врожаю.
Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, або ж навпаки.
Нагадаємо, Синод Православної Церкви України дозволив святкувати Різдво за новим юліанським календарем.
Новини.LIVE розповідали, звідки взялися григоріанський та юліанський календарі та як зміняться дати свят, якщо Україна перейде на інший календар.
Читайте Новини.live!