Перемога у війні, яка досі триває: як Україна вшановує День перемоги над нацизмом у Другій світовій
Поділитися
Перша хвилина миру у вечірніх сутінках, червоні маки на грудях і національні прапори – це все українські атрибути вшанування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Відзначаємо його 9 травня, на наступний день після Дати пам’яті на примирення. Україна не використовує такі атрибути вшанування героїв як георгіївську стрічку та "прапор перемоги" - їх демонстрація заборонена на державному рівні.
Новини.Live розповідають, що змінилось за 30 років Незалежності у відзначенні свята Перемоги, чому георгіївська стрічка не може бути українським воєнним символом та як і навіщо створювали культ великої перемоги у СРСР.
Велика перемога, яка коштувала мільйони життів
Друга світова завершилась 2 вересня 1945, за підрахунками сучасників, вона забрала від 65 до 80 мільйонів людських життів, а близько 90 млн. лишила з інвалідністю. Таким чином війна стала найбільш кривавою сторінкою в історії людства, у її час стались найстрашніші злочини – винищення людей за ознакою етнічної приналежності – Голокост та використання атомної зброї. З 8 на 9 травня 1945 гітлерівська Німеччина підписала акт про остаточну капітуляцію – наступний день вважають першим мирним днем у Європі.
В Україні 9 травня відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – до слова, за роки української незалежності традиції пам’ятної дати суттєво змінились.
Класичний день перемоги by Леонід Брежнєв
Старше покоління українців пам’ятає ще масштабні паради на честь Дня перемоги з незмінними піснями, які підтримували культ "побєди в Великой Отєчественной" (у 2015 радянський пропагандистський термін Велика Вітчизняна війна всюди замінили на Друга Світова). Цікаво, що масштабне святкування перемоги з парадом і іншими урочистостями почали проводити аж за 20 років після завершення власне війни. Велике свято запровадив генсек Леонід Брежнєв у 1965-му.
"Відразу після війни День перемоги в СРСР відзначали лише двічі – 1946-го й 1947-го. Цими роками було ще одне державне свято, 3 вересня – День перемоги над Японією, день закінчення Другої світової. Потім пішли ті, хто пам'ятав війну. Культ Перемоги починає формуватися з 1965-го – якраз із приходом до влади Брежнєва. У період з 1945-го по 1965-й померли понад 70% учасників війни. І вони вже не могли висловити свою думку. Пішов період, коли на війну намагалися дивитись людськими очима, це видно й по кінематографу. Починається глорифікація, гордість, створення культу народу-переможця, культ зневаги до інших країн-учасниць війни. Зараз же ми взагалі бачимо варіант "можемо повторити". – розповів історик Василь Павлов.
Фото - diletant.media
З того часу в країнах пострадянського простору, зокрема і в Україні на День Перемоги традиційно організовували паради за участі військових та ветеранів, у них використовували військову техніку. В Україні паради скасували у 2014 - після того, як Росія окупувала український Крим. Натомість РФ провела в окупованому Севастополі урочистий парад за участю Путіна. Паради на кшталт "парадів Брежнєва" у РФ проводять щороку, зокрема їх влаштовують і на окупованих територіях Донбасу - самопроголошених "ЛНР" і "ДНР".
Чому георгіївська стрічка і прапор перемоги заборонені в Україні
Після того, як Україна відмовилась від радянського погляду на "свято великої перемоги" - багато суперечок серед старшого покоління викликає заборона чорно-оранжевої "георгіївської стрічки". Ця символіка є незмінним атрибутом радянських і російських листівок до 9 травня, її прикріплюють на одяг. У 2017 Україна заборонила носіння й тиражування зображення георгіївської стрічки як інструменту радянської пропаганди.
Про історію стрічки написали в Інституті національної пам"яті. Символ бере свій початок із Російської імперії XVIII століття.
"Уперше вона (стрічка - ред.)з’явилася на ордені святого Георгія, заснованому 1769 року імператрицею Катериною ІІ. Орден став вищою військовою нагородою Російської імперії і видавався офіцерам за особливу мужність у бою. Пізніше сформувався цілий комплекс нагород, пов’язаний зі святим Георгієм: орден, медаль, хрест, прапор. Їх супроводжувала георгіївська стрічка, що, згідно з офіційними статутами, складалася з трьох чорних та двох жовтих смужок. Допускалося також використання оранжевого кольору замість жовтого", - написали в Інституті.
У СРСР двоколірна стрічка прийшла, трансформувавшись на вимогу "культу перемоги", що мусив возвеличити радянську ідею.
"У СРСР комплекс георгіївських нагород юридично не існував. Це було цілком логічно, адже радянська влада протиставляла себе дореволюційному самодержавству. З 1917 року діяла заборона носити царські нагороди. Однак 8 листопада 1943 року указом Президії Верховної Ради СРСР було засновано орден Слави, стилістично схожий на орден святого Георгія. У 1944–1945 роках ним було нагороджено близько 200 тисяч осіб. Введення ордена Слави цілком вписувалося у сталінське відродження російського патріотизму напередодні та під час війни. Радянська влада радикально переглянула підхід до історії та національної політики, замінивши класовий підхід на випробуваний до революції великодержавний", - пояснили в Інституті.
Чорно-оранжева стрічка фігурувала також у іншій радянській нагороді – медалі “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”, заснованій 9 травня 1945 року. Згідно з указом, її мав право отримати кожен, хто “брав безпосередню участь у бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни”.
"Медаль стала наймасовішою: на 1995 рік її отримали майже 15 мільйонів військовослужбовців. Саме через медаль чорно-оранжева стрічка увійшла до офіційної символіки німецькорадянської війни", - написали в Інституті.
Тож, очевидно, що чорно-оранжева стрічка аж ніяк не може бути атрибутом українського воїнства - впроваджена ворогом козацтва імператрицею Катериною, та відновлена радянським режимом, який чинив злочини проти людства.
"Сучасна українська армія не використовує стрічки чорного та оранжевого кольору в символіці. Вітчизняні військові традиції засновані на зверненні до спадщини запорозького козацтва, досвіду боротьби за українську незалежність у 1917–1921 роках, участі українців у звільненні України від нацистів, національного руху Опору 1940–1950-х років. Георгіївська символіка, у кращому випадку, не мала до них безпосереднього стосунку, а в гіршому – уособлювала сили, чиї інтереси були протилежні українським. Катерина ІІ – засновниця ордена святого Георгія – відома також ліквідацією Гетьманщини, знищенням Запорозької Січі, введенням кріпацтва. Під час революції 1917–1921 років проти білогвардійців активно воювали як частини армії Української Народної Республіки, так і місцеві повстанські отамани, зокрема Нестор Махно", - наголосили в Інституті національної пам"яті.
Згідно опитувань 2021 року, 43% українців підтримують рішення про заборону публічного використання та носіння георгіївської стрічки, проти цього – 29% громадян, 16% відповіли, що їм байдуже, ще 13% не визначилися зі своїм ставленням.
Символіка з серпом і молотом
Також в Україні заборонений так званий прапор перемоги- червоний штурмовий стяг 150-ї ордена Кутузова ІІ ступеню Ідрицької стрілецької дивізії, що містить зображення серпа, молота п’ятикутної зірки - все це є символікою комуністичного тоталітарного режиму. Тож поширення і публічне використання прапора перемоги, у тому числі під час відзначення будь-яких державних свят - є пропагандою комуністичного тоталітарного режиму та заборонено законом. Не можна використовувати елементи прапора навіть в костюмах артистів. Заборона не стосується символіки на медалях ветеранів, якими їх було нагороджено в роки Другої світової.
Як українці ставляться до відзначення 8 і 9 травня
Щоби визначити, як українці ставляться до проєвропейського формату відзначення 8 і 9 травня - із акцентом на вшанування пам"яті й заперечення будь-якої агресії - в Україні провели опитування від Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова - опитування провели в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей).
Більшість українців вважає, що відзначати необхідно обидві дати.
"41% громадян України вважає, що Україна має відзначати обидві дати – і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня. Ще 31% вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9%, навпаки, підтримують ідею відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, ще 10% респондентів байдуже. Відзначення лише 8 травня найбільше підтримують у Західному регіоні (22%). На Сході та Півдні більше тих, хто вважає, що відзначати треба лише 9 травня (42% та 48% відповідно)", - зазначили у фонді.
Також змінилось ставлення українців до самої ідеє Другої світової - прихильників міфу про "Велику вітчизняну війну", який плекали у СРСР, стає менше.
Так, 48% українців погоджуються, що Друга світова війна була розв’язана внаслідок змови Гітлера та Сталіна про поділ сфер впливу у Європі та укладення пакту "Молотова-Ріббентропа".
Не погоджуються з цим 29%, ще 23% не визначилися з відповіддю.
"З цією тезою погоджується більшість українців у Західному, Центральному та Південному регіонах, у Східному ж регіоні приблизно однакова кількість тих, хто погоджується і хто не погоджується з тезою про спільну відповідальність двох диктаторів за розв’язування Другої світової війни", - написали в результатах опитування.
Перша хвилина миру – примирення усіх, хто боровся за Україну
Початок урочистостей з нагоди Дня перемоги в Україні - мистецька акція "Перша хвилина миру". Її проводять увечері 8 травня. Вона є символічним переходом від Дня пам’яті й примирення до Дати великої перемоги над нацизмом у Другій світовій – 9 травня. Саме 8 травня Німеччина підписала другий акт капітуляції (у Берліні була 22. 43, а за московським часом уже був наступний день), тож 9 травня був першим мирним у Європі. Проводять акцію після заходу сонця – відтворюючи атмосферу тиші – коли змовкали гармати.
Акцію започаткували у 2014-му, вона ґрунтується на європейській традиції вшановувати День перемоги.
Ввечері 8 травня кладуть квіти до Вічного вогню, а після офіційної – розпочинається так звана "мистецька" частина – під європейську та українську класичну музику згадують українців, полеглих у боротьбі з нацизмом у складі різних формувань.
"Вшановуємо українців, що воювали в Червоній армії, Українській повстанській армії, арміях країн-союзників Антигітлерівської коаліції. Завершується акція о 23-й виконанням гімну Європи “Ода радості”. Таким чином мистецька акція символізує перші хвилини миру в Європі. О 23:01 за Актом про беззастережну капітуляцію Німеччини було проголошено припинення вогню", - пояснили в Інституті національної пам’яті.
Тож віддаємо шану усім героям, які боролись і продовжують боротись за звільнення України від окупантів! Ніколи знову!
Читайте Новини.LIVE!
