Останній дзвін: чому Банкова взялася за УПЦ МП

Президент Володимир Зеленський 2 грудня ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо заборони діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в росії релігійних організацій. Після цього указу глави держави відповідний законопроєкт має підготувати та затвердити Кабінет Міністрів.

Але це вже, як кажуть, справа техніки. Фактично від сьогодні на території України, як колись вчинили з комуністами, заборонена діяльність священників, які вкладали в душі деяких піддатливих українців російський опіум.

Чому так сталося і як розвиватимуться події далі Новини.LIVE висловив свій прогноз політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Навіщо в ОП повстали проти УПЦ МП

Певно, відповідь очевидна: боротьба з московською церквою  розгорнулася саме зараз через те, що це вже стало питанням національної безпеки.

"Я думаю, що логіка і політичного процесу в Україні рано чи пізно призвела б до цього. Але війна стала каталізатором, також факти збереження зв'язків з країною-агресором, а іноді й відверта співпраця з країною-агресором, факти колаборації попів Московського патріархату на окупованих територіях і навіть їхня участь у російській анексії українських територій. Все це і дало політико-правові підстави для ухвалення рішення про заборону", — пояснив Фесенко.

Можливо, додав він, такий крок треба було зробити раніше. Але були ризики внутрішнього загострення, а в перші місяці війни було взагалі не до цього питання. А зараз, після обшуків СБУ, після різноманітних сигналів про дивну ситуацію в осередках УПЦ (МП), що там досі зберігаються зв'язки з "русскім міром" і взагалі пропагандистські дії стали сигналом до того, що з цим треба щось робити.

"Але саме війна стала каталізатором такого рішення. Воно є логічним, закономірним", — підкреслив політолог.

Колишня УПЦ МП може спробувати перереєструватися

Заборона є найшвидшим і найпростішим кроком до вирішення будь-якої проблеми. Але вони швидко не зникають, а іноді можуть породжувати нові.

"Я думаю, юридично всі ці осередки припинять свою діяльність. Але яка подальша доля церкви буде і в юридичному, і в організаційному, і релігійному плані? Наприклад, тих самих культових споруд?" — поставив риторичне запитання експерт.

При цьому він зазначив, що схиляється до варіанта, що представники вже колишньої УПЦ МП спробують перереєструватися в самостійну українську церкву або просто — в Українську православну церкву без згадування москви.

Розподіл церковного майна провокуватиме конфлікти

Релігія релігією, але ніщо людське служителям московського культу не чуже. І у першу чергу — речі матеріальні. Адже не секрет, що церква приносить чималі прибутки. Тому надалі за її майно буде якщо не битва, то конфлікти — точно. Для того, щоб зберегти контроль над ним.

"Питання майна наразі відкрите, а отже є певні ризики конфліктів на релігійному ґрунті і просто зіткнення між громадами. Або можуть бути просто провокації. І, безумовно, росія спробує якось розхитати ситуацію", — прогнозує розвиток подій Фесенко.

Особливо, на його думку, майнові пристрасті розгортатимуться навколо Києво-Печерської і Почаївської Лавр. Оскільки вони є найбільш потужними релігійними осередками з найбільш потужними  проросійськими настроями і наявністю носіїв цих настроїв.

Тому, припускає Фесенко, навколо цих Лавр треба напрацювати певну гнучку тактику, щоб уникнути конфліктів і водночас поступово, крок за кроком, розв'язувати це питання з найменшими ризиками і конфліктами до зникнення цього питання з порядку денного.

Куди податися священнику МП

Якщо з майновим питанням все більш-менш зрозуміло, то в плані поведінковому все не так просто. І варіантів для дій є, здається, лише два.

"Інша річ, що питання тут не лише в суто релігійному чи юридичному аспектах. Тут потрібно, щоб попи, які пов'язані з москвою, просто виїхали з України, щоб їх не стало. А ті, хто хоче бути в Україні, хто хоче бути разом з Україною, працювати на Україну, могли перереєструватися, створити власну церкву, приєднатися до ПЦУ. А церкви, яка б була пов'язана з москвою — все, на території України бути не може", — вважає аналітик. І це, додав він, нарешті мають зрозуміти колишні керівники УПЦ (МП).

Отже, перед священниками, які співчувають москві, стоїть зараз вибір: або вони можуть піти шляхом відновлення своєї діяльності, але без зв'язків з москвою, або вони зникнуть із карти релігійного життя України.

До того ж, всі вони мають винести один урок: ні про які зв'язки з патріархом кирилом, з московським патріархатом не може бути і мови. Все просто: релігія і нічого політичного.