Оселедець замість сардини: як українців годують фальсифікованими консервами. Відео

Як українців годують фальсифікованими консервами

У Латвії в Балтійському морі ловлять рибу, яку із назвою "Сардина" постачають на український ринок. Проте, замість того самого сорту риби в банки закручують оселедець. Про це свідчить дрібний напис "clupea harengus", що з мертвої латини перекладається як банальний оселедець.

Про це у рубриці "Штрихкод навиворіт" розповіли у ТСН.Тиждень.

Читайте також:

Читайте також: З харківських ринків прискорено вилучають небезпечний продукт. Деталі

Коли покупець шукає рибу, звертає увагу у першу чергу на назву і ціну. І лише потім, якщо він є дуже прискіпливим споживачем – зустріне дрібний шрифт - "clupea harengus", який здебільшого підписаний як - made in Latvia. А вміст банки аж ніяк не пов'язаний з сардиною.

фальсифікат в україні

"Сlupea harengus" (звичайний оселедець) належить до родини оселедцевих. До неї ж входить понад 50 родів риб. І один з них - це сардини, які бувають 3 видів - сардина, сардинела, сардинопс. Саме ці слова мають зазначати у складі виробники. Це вимога ДСТУ і європейського стандарту, бо оселедець із сардиною, хоч і далекі родичі і схожі зовні, але все-таки різні рибини.

"Оселедець і сардина - це зовсім різні риби. Сардина - більш елітна риба, вона частіше використовується в консервах. Оселедець - менше йде", - зазначив директор Інституту рибного господарстваНААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Ігор Грициняк.

Виробник із Латвії підтвердив те саме, але уточнив, що вони використовують "балтійську сардину".

"Це різні види риби. Ми використовуємо балтійську сардину. Вона невеликого розміру, але вона дуже смачна, бо свіжого вилову", - розповів власник латвійської компанії із виробництва консервованої риби Інгус Вацкаганц.

Обман покупців

В Балтійському морі сардина взагалі не водиться, адже це риба з теплих вод Атлантики, яка плаває уздовж узбережжя Африки, Мексики, Венесуели і Середземномор’я. Одна з версій: її назва походить від італійського острова Сардинія.

А оселедець – це мешканець північних вод Атлантичного океану – від Норвегії до Гренландії. Водиться ще у Північному і Балтійському морях.

Процес виготовлення сардини

Спочатку рибу розморожують у велетенській ванній, потім чистять, миють, а спеціальна машина нарізає її на однакові шматки та розфасовуються в одну банку по 3-4 шматки. Потім банки зважують і докладають маленькі шматочки, їх підсолюють, заливають олією, закручують і відправляють у автоклав, де при 120 градусах консерва готується.

Вже тоді, коли риба пройшла термічну обробку, визначити на око, яку саме рибу закручує виробник у банки, стає надзавданням. Але дороге обладнання лабораторій – з ним легко впорається.

ДНК підробки

Журналісти відпривили в лабораторію 10 банок "Сардин" родом із Латвії, ДНК яких одразу перевірили і встановили відмінності оселедця та сардини.

"У баночках, де написано "Сардини в олії" та "Сардина в маслі" - знаходиться оселедець", - зазначила завідувачка відділу молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства, кандидатка сільськогосподарських наук Алла Маріуца.

"Я не рибалка, по-перше, і не біолог. Але "балтійська сардина" - це власна назва. А сардинелла - це сорт риби. Ми просто пишемо "балтійська сардина", - пояснив телефоном представник виробника.

Тобто, виробник вирішив приготувати оселедець, а страву після приготування назвати "балтійською сардиною". І таких хитрунів десятки. Ба більше - якщо рибу за літо не продали або вона протермінована - її бланшують і закладають у консерви.

Водночас, у супермаркетах Риги на тамтешніх банках склад ідеальний – зазначений точний різновид сардини, як і має бути – без жодних шифрів, бо за підробку Латвія не штрафує, а просто позбавляє недобросовісних виробників ліцензії.

Слід зазначити, що в Україні поняття підробка просто не існує, бо немає закону про фальсифікат. Вже 2 роки він ніяк не дійде парламенту. І виходить, що зробивши сардини із оселедця, виробник чи імпортер може отримати покарання винятково за неправильне маркування. А це максимум – штраф: від 17 до 120 тисяч гривень. А те, що стоїть на полицях, супермаркети не завжди сумлінно перевіряють.

Покупців закликають, у разі якщо помітите щось подібне, пишіть скаргу на сайті Держпродспоживслужби кажуть у спеціальному підрозділі. 

Інші новини про фальсифікат

  • У двох навчальних закладах Кіровоградської області виявили та вилучили фальсифіковане масло.
  • Держпродспоживслужба отримала від мешканки Запоріжжя скаргу про підроблене вершкове масло, яке вона виявила в магазині. Вона заявила, що продукт був з ознаками цвілі і мав неприємний запах.