Української стане більше: від сьогодні почали діяти нові норми мовного закону

Сьогодні, 16 липня, в Україні розпочинається новий етап втілення норм закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Про це інформує пресслужба Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня.

Читайте також: ВР прийняла законопроєкт про онлайн-прописку: як це зробити у "Дії"

Зазначається, що цього дня набувають чинності норми, які стосуються сфери культури і розваг, туристичної сфери, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрування фільмів у кінотеатрах і на телебаченні.

Від сьогодні, зокрема:

• всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи мають проводитися державною мовою. Винятки передбачені лише для пісень і фонограм, а також у разі, якщо застосування недержавної мови вимагає творчий задум організатора. Супровід цих заходів має відбуватися лише українською мовою. Виступи осіб, які не знають державної мови, повинні супроводжуватися синхронним або послідовним перекладом.
• оголошення, афіші, постери, буклети інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки на них мають виготовлятися державною мовою. Використання інших мов допускається, якщо текст іншою мовою буде не більшим за обсягом і шрифтом, ніж текст державною мовою. Вимоги щодо розміру шрифту не є обов’язковими при написанні власних імен виконавців, назв колективів і творів, торговельних марок;
• всі вистави іншою, ніж державна, мовою в державних та комунальних театрах мають супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб;
• мовою музейної справи та мистецьких виставок є державна мова. Вся інформація, у тому числі аудіовізуальна в музеях, галереях, на виставках, має подаватися українською мовою. Дублювання іншою мовою дозволяється, але на умовах пріоритетності представлення інформації державною мовою. Це стосується оформлення оголошень, квитків, інформаційної продукції тощо;
• мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Іншою мовою може здійснюватися туристичне чи екскурсійне обслуговування лише іноземців та осіб без громадянства;
• мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Фільми, створені іноземною мовою, розповсюджуються та демонструються, зокрема і на телебаченні, дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою вони можуть містити аудіодоріжки іншими мовами. Демонстрування іноземних фільмів мовою оригіналу з субтитрами державною мовою дозволяється в кінотеатрах, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів або в рамках кінофестивалів. Про показ фільму мовою оригіналу із субтитрами має бути повідомлено завчасно;
• українські видавці зобов’язані видавати державною мовою не менш як 50% усіх виданих упродовж року назв книжкових видань, а частка книжок державною мовою, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менш ніж 50%.

Також 16 липня розпочинається реєстрація на іспит на рівень володіння державною мовою для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків та осіб, які мають намір набути громадянство України.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь у коментарі Новини.LIVE зауважив, що дискусії довкола питання української мови в Україні мають політичне підґрунтя, яке закидає п’ята колона та апологети "русского міра".

"16 липня стане днем, коли української мови стане більше у різних сферах: культури, телебачення, книговидання чи книгорозповсюдження. Це дата старту іспитів на рівень володіння державною мовою майбутніх державних службовців", – підсумував омбудсмен.

Нагадаємо:

• Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Він набув чинності 16 липня.

• 14 липня 2021 року Конституційний суд України визнав конституційним закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

• Справа розглядалася за конституційним поданням 51 народного депутата. Серед них - Михайло Добкін, Сергій Ківалов, Тарас Козак, Нестор Шуфрич, Наталія Королевська, Юлія Льовочкіна, Юрій Бойко.

• Вони ініціювали подання про нібито неконституційність закону, вважаючи, що він дискримінує російську та інші мови нацменшин в Україні, а також утискає громадян за мовною ознакою.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.