Ярослав Коджушко

Редактор новин

Образливі фрази на кшталт "твоє місце на кухні, жінко", або ж "який ти після цього чоловік, якщо не можеш…" є виявами сексизму. Коли людина їх каже - то намагається принизити гідність іншого через його стать.

У Раді пропонують штрафи за прояви сексизму і зареєстрували відповідні законопроєкти. Але чи справді в Україні питання з дискримінацією за ознакою статі стоїть так гостро, і чи допоможе прийняття відповідного закону?

Для того, щоби розібратись у ситуації, Kyiv Live поспілкувався з фахівцями-юристами, які працюють з питаннями сексизму, а також із спеціалістами інших сфер.

Ого, який великий… штраф, шкода, що не платять

У серпні 2020-го року сексистський скандал у Рівному збурив мережу. Приводом стала "оригінальна" реклама рівненського ресторану Таверна Ель-Пасо. Власники закладу зняли рекламний ролик, у якому обіграли сюжет "вірусного" порнофільму із дівчиною-білявкою і 5 афроамериканцями. Дівчина в кадрі двозначно коментувала види піци, які їй пропонували скуштувати: "Я такого ще ніколи не робила. Тому трохи хвилююсь. Вас так багато – навіть не знаю, що вибрати".

Найбільше коментарів обурених користувачів мережі збурив діалог акторки із партнером:

"Може на чорному тісті?", – запитав один із акторів.

"Ого, який великий", – відповіла акторка.

Реклама викликала звинувачення у сексизмі та об'єктивації жінки (сприйняття жінки як об'єкта -часто сексуального, знецінення особистості - ред.). Щоправда, дехто вважав рекламу оригінальною. Ролик визнали сексистським, на власника закладу наклали штраф 5 тисяч гривень.

Це третій випадок штрафу за дискримінаційну рекламу на Рівненщині за три останні роки. І перший, коли рекламодавець оскаржив накладення штрафу.

"Те, що ми бачимо у ситуації з Ель-Пасо, демонструє, перш за все, низький рівень культури розробників реклами та відсутність у них знань про те, що і як продається. Адже їхня реклама хоч і привернула увагу, абсолютно не перетворилася на позитивну реакцію споживачів та, я переконана, не конвертується у збільшення продажів", - прокоментувала Голова ГО "Гармонія рівних" Олександра Голуб.

В Індустріальному гендерному комітеті з реклами (організація для саморегуляції українського рекламного ринку, яка перевіряє дотримання рекламодавцями стандарту щодо заборони дискримінаційної реклами за ознакою статі) за добу отримали майже 30 скарг.

Питання зі штрафом директору піцерії досі не вирішене. Найближче судове засідання - 21 січня. 

На фото - директор піцерії із акторами.

Вам чоловіка якого – справжнього чи ні?

Із дискримінацією чоловіків жінками зіткнулась фахівчиня зі скарг великої київської служби таксі Юлія. Каже – сильна стать страждає від сексизму не менше.

"Коли переглядала скарги, звернула увагу, що багато жінок вимагають від таксистів дій, які ті не зобов‘язані робити. Вважають, скажімо, що коли вони підходять до авто із важкими сумками, то водій мусить їм допомагати завантажувати все в багажник і діставати. А водій не зобов‘язаний - це його особиста ініціатива. У скаргах навіть було "Це не чоловік. Навіть не допоміг сумку підняти в багажник". Тобто стереотип такий: якщо ти чоловік – мусиш багаж тарабанити в авто, навіть допомагати спакувати", - каже Юлія.

Та чого я варта без "мужа"?

На прояви сексизму в родинах звернула увагу психологиня Оксана Глущенко. Через сварки, в яких чоловіки застосовують до дружин психологічне насилля, жінки втрачають відчуття своєї вартісності.

"Із знеціненням стикаються багато жінок. Часто звертаються ті, які дбають за родину, виховують дітей, а при цьому ще й успішно керують бізнесом. Буває, що їхні чоловіки працюють у цих же компаніях. Коли в родині виникають конфлікти – попри те, що світ змінюється – часто чоловіки намагаються "вказати жінці на "її місце". Бо так, скажімо, було заведено в їхніх батьків, дідів. Жінки почуваються спустошеними і більше не бачать своєї цінності. Часто через психологічне насильство в родині потребують підтримки фахівців", - розповідає психологиня.

У цієї дівчинки…сукня красива (тільки це не комплімент)

Юристка, захисниця прав жінок, голова правління "Центру громадських свобод" Олександра Матвійчук відзначила, що сама не раз стикалась із проявами сексизму.

"Навіть я - як правозахисниця - зустрічаюсь із проявами дискримінації в своїй роботі із представниками органів державної влади. Наприклад, був випадок, коли під час прямого ток-шоу міністр внутрішніх справ, відповідаючи на моє питання, дозволив собі сказати, що у мене красива сукня. Я люблю компліменти, але в іншій ситуації поставилась би до цього інакше – тут я ставила професійне запитання. І навряд чи би він сказав чоловікову у відповідь – що у вас красивий костюм.

Або буває зневажливе ставлення. Наша організація займається громадським контролем за розслідуванням справ Майдану. Так само під час прямого ефіру я критикувала Генпрокуратуру за недостатні зусилля в цьому питанні – і колишній генпрокурор почав відповідь із фрази "Те, що говорить ця дівчинка". Це не той підхід, на який жінки в Україні, які займаються професійною справою, заслуговують. Не те щоби це ображало – просто свідчення нерозвиненості правової культури в цілому", - зазначила фахівчиня.

Читайте також: "Відзначитись "влучним коментарем" - це як написати на піраміді Хеопса": психолог розповів про хейтерство в мережі

Куди прямуємо?

"Однак, хочу відзначити, що попри ці конкретні приклади, які трапились зі мною, загалом країна розвивається у правильному напрямку – і такі випадки все більше стають для суспільства ганебними. Це важливо, означає, що ми вибрали правильний курс на створення в країні суспільства з європейськими цінностями.

Прямуємо до такої України, де права кожної людини захищені, суди незалежні, влада підзвітна і де чоловік і жінка мають рівні права. І якщо чоловік хоче займатись кухнею, або жінка хоче займатись кухнею – всі на це нормально дивляться. Чи чоловік або жінка хоче професійно зростати – теж без проблем. Головне, щоби це був вільний вибір, а не нав‘язування суспільства. 7 років тому Україна зробила дуже правильний вибір із своїм цивілізаційним вектором розвитку", - зазначила юристка.

Б‘є – отже любить? Або "за що вона проїдає мені мізки"

Домашнє насилля – одна з найбільш розповсюджених форм сексизму. І це не обов‘язково фізична наруга, а агресор – не завжди чоловік.

"В Україні, як і в інших країнах пострадянського простору, досить поширена проблема домашнього насилля – і вона має вияв у різних формах, в тому числі й психологічній. І тут тиск відчувають не лише жінки, а й чоловіки. Бо ці гендерні ролі, які закладались роками, вони тиснуть. "Він у декреті сидіти не мусить, навіть якщо він хоче – бо це не роль чоловіка". Або інший прояв – коли суд приймає рішення, з ким лишити дитину при розлучення – то лишає часто з мамою. Хоча чоловік би теж непогано впорався з питанням виховання дитини і міг би запропонувати більше умов. Суд розглядає рішення, виходячи з гендерних стереотипів.

Маємо тут говорити, чи створений механізм правового регулювання і правового захисту. Бо досі Україна не ратифікувала Стамбульську конвенцію про боротьбу з домашнім насиллям. 2020 року стали свідками зростання звернень від чоловіків і жінок на гарячі лінії, вони залишились під час карантинів і локдаунів сам на сам з агресором. Країна наша – органи державної влади - мали би приділяти цій проблемі більше уваги", - відзначила юрист.

Штрафи – не головне

Щодо нових проєктів Закону фахівчиня розповіла, чому питання не в розмірі штрафу – головне лежить в іншій площині.

"Питання не так у розмірі штрафу, як у неухильності покарання. Візьмемо приклад забруднення навколишнього середовища – штрафи можуть бути величезними, але якщо люди не впевнені, що будуть покарані, то яка різниця – це 10 грн. чи мільйон. Я не прихильниця суворості покарання – швидше його невідворотності. Якщо стається порушення, то правовий механізм має запрацювати і людина має понести відповідальність за наслідки своїх дій", - сказала юрист.

Коли скажемо сексизму "бувай!"

"Дуже важливо щоби змінилось ставлення суспільства. Ми це бачимо на прикладах, на соціології. Але не так швидко, як би нам хотілось. Ця проблема почне зникати тоді, коли на захист жінок будуть виступати чоловіки, і навпаки. Щоби це не був рух, який об‘єднує.

От нещодавно голова комітету ВР з прав людини знімався в футболці, на якій було написано "Я - фемініст". Він пояснював, що для нього це означає рівність прав чоловіків і жінок. З‘являються вже навіть серед політиків, митців рольові моделі, але очевидно, що їх має бути більше, щоби були істотні зрушення", - підсумувала юристка.

Як дискримінують роботодавці

Кандидат юридичних наук, спеціаліст з трудових спорів Віталій Дудін висловився про сексизм, з яким стикаються українці при прийнятті на роботу, а також під час припинення співпраці. Він зазначає, що частіше дискримінують жінок, адже в суспільстві досі сильний стереотип, що жінка "не може цілковито віддаватись роботі". 

"Формами сексизму можуть бути різні дії – пряма й непряма дискримінація. Прямий сексизм – коли людині прямо відмовляють у наданні роботи, посилаючись на її стать, якщо законодавством це не передбачено. Є непряма дискримінація, коли людині натякають, що реалізація тих чи інших прав залежить від її статі. Наприклад, коли роботодавці зазначають, що наявність дітей не вітається для того, щоби отримати роботу, то швидше за все постраждати від цього може жінка – хоча прямо про це й не кажуть. Найбільш поширені приклади сексизму української практики – це некоректні протизаконні вакансії. Коли в оголошеннях пропонують роботу жінкам, а ще й певного віку. Закон України про рекламу, Закон України про зайнятість передбачають штрафи до тих роботодавців, які подають оголошення про роботу з порушенням норм щодо рівноправності статей", - зазначає юрист.

Фахівець розповідає – довести сьогодні факт сексизму буває непросто.

"Лише одиниці жінок, які стикаються із відмовою у прийнятті на роботу, трактують її як дискримінаційну. Таких судових справ одиниці. Роботодавцю легко сказати, що він керувався досвідом жінки (чоловіка), тим більше якщо нема висновку в письмовій чи усній формі. От коли вже відносини виникли – то протягом часу, звичайно, можна знайти покази свідків. Якщо ми говоримо про звільнення на сексистських підставах – то справ у суді більше. Наприклад, якщо під час скорочення було оголошено, що жінки з дітьми першими підуть на звільнення, вони не достатньо ефективні - є випадки, коли до цього у суді апелюють", - розповідає фахівець.

Який пропонують законопроєкт зараз

Автори нових законопроєктів, які подали в Раду 15 січня представники партії Слуга народу на чолі з Олександром Качурою, пропонують визначити поняття "сексизм" та встановити покарання за його прояви.

Документ №4598 пропонує внести зміни до деяких законодавчих актів щодо заборони проявів сексизму у суспільстві.

Читайте також: "Агресія проти ЛГБТ виникає через страх і брак знань" - психолог

Як визначають сексизм у документі

Згідно із законодавчою ініціативою:

"Сексизм – будь-які дія, жест, візуальний прояв, вимовлені або написані слова, практика або поведінка, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать, та які проявляються в публічній або приватній сферах, у мережі Інтернет або поза нею і скеровані на (або спричиняють): порушення власної гідності або прав людини чи групи людей; сексуальну, психологічну шкоду або страждання особи чи групи осіб; створення загрозливого, ворожого, принизливого або образливого середовища; перешкоджання незалежності або повноцінному здійсненню прав людини з боку особи чи групи осіб; підтримку та посилення ґендерних стереотипів".

Сексизм та дискримінація за ознакою статі забороняється.

Що не вважають сексизмом у документі

Водночас не вважаються сексизмом та дискримінацією за ознакою статі:

• спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини;
• обов'язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;
• різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;
• особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов'язані з охороною їх репродуктивного здоров’я;
• позитивні дії.   

Які штрафи пропонують увести

Законопроєктом же №4599 пропонується розширити статтю 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення поняттям "сексизм".

Передбачені цією статтею правопорушення караються накладанням штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 340 грн) або громадськими роботами на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративним арештом на строк до семи діб.

Ті самі дії, вчинені повторно, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів (340 – 680 грн) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Нагадуємо, що поки спеціального закону про сексизм нема - справи про домашнє насилля (фізичне або психологічне) в Україні регулює відповідне законодавство. Якщо є випадок дискримінації – то є можливість подати на захист нематеріальних прав. Право на ділову репутацію, на гідність, на компенсацію за моральні страждання в Україні регулює Цивільний кодекс.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися