Чому у світі з'являється дедалі більше спалахів вірусів — аналіз вірусолога
Поділитися
ВООЗ занепокоєна новий спалахом віруму Марбурга, який нещодавно підтвердили у Екваторіальній Гвінеї. Вважається, що він вже забрав життя двохсот людей в країні і швидко розповсюджується. Чому у світі з'являється дедалі більше епідемій вірусів — пояснює у своїй статті викладачка вірусології Університету Суррея Ліндсі Бродбент. Оригінал опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE.
COVID, пташиний грип, віспа — вірусолог про те, чому з'являється так багато вірусів
Від широкомасштабного спалаху віспи (раніше її називали мавпячою) у 2022 році до розвитку ситуації з пташиним грипом і нещодавніх випадків вірусу Марбург в Екваторіальній Гвінеї — COVID вже не домінує в заголовках новин так, як раніше. Натомість ми регулярно чуємо про спалахи нових або повторних вірусів.
Отже, чи зростає частота спалахів вірусів? Чи ми просто стали краще виявляти спалахи завдяки вдосконаленій технології, розробленій під час пандемії COVID? Правильним твердженням може бути і те, і інше.
За оцінками, існує 1,67 мільйона вірусів, які зараз інфікують ссавців і птахів, але ще не ідентифіковані. Вважається, що до 827 000 з них можуть інфікувати людину.
Щоб зрозуміти, як з'являються віруси, нам потрібно повернутися до початку життя на Землі. Існує кілька теорій про те, як з'явилися перші віруси, але всі вони сходяться на тому, що віруси існують вже мільярди років, еволюціонуючи разом з живими істотами. Коли відбувається порушення цієї стабільної коеволюції, ми можемо зіткнутися з неприємностями.
Основними факторами виникнення вірусів у людській популяції є люди та їхні дії. Сільське господарство стало поширеною практикою понад 10 000 років тому, а разом з ним люди почали тісно контактувати з тваринами. Це дало можливість вірусам, які природним чином інфікували цих тварин, "перейти" до людини. Ці віруси називаються зоонозами. Близько 75% нових інфекційних захворювань виникають через зоонози.
Розвиток людської цивілізації та технологій призвів до руйнування середовищ існування тварин, що змусило їх шукати нові території в пошуках джерел їжі. Різні види, які зазвичай не контактували між собою, тепер живуть в одному середовищі. Додайте до цього рівняння людей, і ви отримаєте ідеальний рецепт для появи нового вірусу.
Урбанізація призводить до високої щільності населення, створюючи ідеальне середовище для поширення вірусів. Швидкий розвиток великих і малих міст часто випереджає розвиток належної інфраструктури, такої як санітарія та охорона здоров'я, що ще більше підвищує ймовірність спалахів вірусів.
Зміна клімату також сприяє поширенню вірусів. Наприклад, арбовіруси (віруси, що поширюються членистоногими, такими як комарі) виявляються в нових регіонах, оскільки розширюється коло країн, в яких москіти можуть вижити.
Про ці фактори ми знаємо вже давно. Поява SARS-CoV-2 (вірусу, що викликає COVID) не здивувала жодного вірусолога чи епідеміолога. Це було питанням часу. Неочікуваними були масштаби пандемії COVID та складність ефективного обмеження поширення вірусу.
Ми також не могли передбачити, який вплив дезінформація матиме на інші сфери громадського здоров'я. Зокрема, антивакцинаторські настрої стали більш поширеними в соціальних мережах за останні кілька років, і ми спостерігаємо зростання кількості тих, хто вагається щодо вакцинації.
Також було порушено планові програми дитячої імунізації, що збільшило ризик спалахів захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації, таких як кір.
Уроки спостереження
Під час пандемії COVID наука розвивалася безпрецедентними темпами, що призвело до розробки нових і вдосконалених методів виявлення вірусу для моніторингу спалахів та еволюції вірусу. Зараз багато вчених, які займаються відстеженням SARS-CoV-2, звертають свою увагу на моніторинг інших вірусів.
Наприклад, моніторинг стічних вод широко використовувався для виявлення SARS-CoV-2 під час пандемії і може допомогти відстежувати інші віруси, які становлять загрозу для здоров'я людини.
Коли людина інфікується вірусом, частина генетичного матеріалу цього вірусу зазвичай змивається в унітаз. Стічні води можуть показати, чи зростає кількість інфекцій у певній місцевості, як правило, до того, як кількість хворих починає зростати в лікарнях.
Адаптація цієї технології для пошуку інших вірусів, таких як грип, кір або навіть поліомієліт, може надати нам цінні дані про час спалахів вірусів. Це вже певною мірою відбувається — наприклад, поліовірус був виявлений у стічних водах Лондона протягом 2022 року.
Таке посилення вірусного нагляду, цілком природно, призведе до збільшення кількості повідомлень про спалахи вірусів. Хоча деякі люди можуть вважати це нагнітанням страху, така інформація може стати ключем до стримування будь-яких майбутніх пандемій. Якщо спалах станеться в регіоні, де немає належного епіднагляду за вірусом, інфекція, швидше за все, пошириться занадто далеко, щоб її можна було легко локалізувати.
Проте епіднагляд — це лише одна частина готовності до пандемії. Уряди, медичні та наукові установи в усьому світі повинні мати регулярно оновлювані протоколи щодо появи вірусу і пандемії, щоб ми не намагалися зрозуміти ситуацію, коли може бути вже занадто пізно.
Навряд чи COVID буде останньою пандемією, свідками якої стануть багато людей, що живуть сьогодні. Будемо сподіватися, що наступного разу ми будемо краще підготовлені.
Ліндсі Бродбент, викладачка вірусології, Університет Суррея
Фото: REUTERS
Читайте Новини.LIVE!
