Як пройшов Великдень у Києво-Печерській Лаврі, де одночасно служить ПЦУ та УПЦ: великий репортаж

У неділю, 16 квітня, священнослужителі Православної церкви України звершили перше богослужіння з нагоди Воскресіння Христового в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Українська мова на Великдень прозвучала тут вперше за 300 років. У Нижній Лаврі — Хрестовоздвиженському храмі — Великоднє богослужіння звершували також представники Української Православної Церкви Московського патріархату.

Як Лавра святкувала Великдень — читайте у Новини.LIVE далі.

Правоохоронці перевіряли усі великодні кошики

Територія Верхньої Лаври, куди належить знаменитий Успенський собор, наразі перебуває у підпорядкуванні ПЦУ. А от під УПЦ все ще формально залишилася у Хрестовоздвиженській церкві, хоча Міністерство культури розірвало договір з УПЦ МП через його численні порушення та заявило, що виселяє їх із Лаври.

Всенічна служба в обох конфесіях розпочалась близько 12 години ночі і тривала до 5 ранку. Опісля стартував процес освячення великодніх кошиків, який тривав до 12 ранку неділі. Увесь час кияни та гості міста підходили до церков, освячували кошики і повертались додому.

На Великдень тут не було помічено жодних активістів, як і жодних мітингів чи сутичок. Порядок навколо Києво-Печерської Лаври забезпечували десятки правоохоронців. Кілька з них в цілях безпеки перевіряли документи та кошики у кожного з вірян безпосередньо вже перед входом до Успенського собору.

Багато з них цього дня вбралися в український національний одяг.

"Ми постили увесь Великий піст і молилися. Вам не передати, яка радість, що ми дожили і святкуємо Великдень на українській мові у нашій українській церкві у Лаврі. Дай Бог, щоби і наші вороги вийшли із нашої землі. Тепер це найбільше бажання нашої країни, щоби російських орків вигнали геть із нашої держави", — поділилися з Новини.LIVE киянки Марія та Леся.

Як пройшов Великдень в УПЦ МП

А от біля Хрестовоздвиженського храму, що у Нижній Лаврі, де службу досі звершують священнослужителі Української православної церкви, станом на 10 ранку вірян було значно менше. Проте, як розповіли прихожани УПЦ, більше народу тут було саме на нічній службі.

"Цілий тиждень готувалася до Пасхи. Наприклад, самі пасочки пекла у вівторок з 12-ї до 3-ї ночі, щоб розвантажити тиждень. Бо у четвер — було богослужіння, у п'ятницю теж — виніс Плащениці", — поділилася із Новини.LIVE одна з прихожанок УПЦ.

"Христос Воскрес — дуже радісно, але й дуже печально, що наше суспільство так розділилося", — додала інша прихожанка, маючи на увазі нинішні події у Києво-Печерській Лаврі.

Що кияни освячували у великодніх кошиках

Освячення пасок на Великдень у Києво-Печерській Лаврі завершилося близько 12-ї дня. Здебільшого люди освячували традиційні великодні наїдки: паски, мʼясо, ковбасу, сало та, звичайно ж, яйця.

Ми також зустріли двох військових, які освячували великодні кошики, перебуваючи у відпустці, та поцікавилися у них, як після фронту вони сприймають мирний Київ.

Хлопці, які не знають один одного, відповіли, як один: що дуже щасливі з того, що нині Київ — зовсім інше місто, на відміну від пасхальних свят 2022 року. Мовляв, саме така святкова та спокійна обстановка у мирних містах дає натхнення українській армії надалі боронити кордони України від ворога.