"Не вірю, що влада кине нас на вулиці": як в Ірпені демонтовують зруйновані будинки

"Не вірю, що влада кине нас на вулиці": як в Ірпені демонтовують зруйновані будинки
Демонтаж 9-поверхівки по вулиці Северинівській, 160 в Ірпені, 19 квітня 2023 року. Фото: Олег Переверзєв/Новини.LIVE

У середу, 19 квітня, розпочався демонтаж житлової 9-поверхівки, що по вулиці Северинівська, 160 у місті Ірпінь. Будинок був серйозно пошкоджений під час боїв за місто та не підлягає капітальному ремонту. Відтак було ухвалено рішення знести його і збудувати новий. Демонтаж розпочався в рамках масштабної відбудови Ірпеня, яка стартувала всередині квітня.

Новини.LIVE побували на демонтажі пошкоджених будинків і ось як це відбувалось.

Читайте також:

Як демонтовують будинок на Северинівській

Загалом під демонтаж потрапили дві 9-поверхівки по вулиці Северинівська — 158 та 160. Демонтаж другого будинку розпочали 19 квітня, а от із першим справи трохи складніше через графіті Бенксі, що намальоване на стіні першого поверху. Наразі ведуться підготовчі роботи щодо його виокремлення. Опісля графіті відправлять на зберігання.

  • Демонтаж будинку в Ірпені, 19 квітня 2023 року
  • Демонтаж будинку в Ірпені, 19 квітня 2023 року
  • Демонтаж будинку в Ірпені, 19 квітня 2023 року
  • Демонтаж будинку в Ірпені, 19 квітня 2023 року
  • Демонтаж будинку в Ірпені, 19 квітня 2023 року
1 / 5

Демонтаж 9-поверхівки по вулиці Северинівська, 160 розпочався близько 11 ранку середи, 19 квітня. Спершу робочі підготували чималий земляний насип, з якого будівельний екскаватор і розпочав роботи із верхніх поверхів — девʼятого, восьмого та сьомого.

Жителька Ірпеня
Ольга Ромович. Фото: Новини.LIVE

"Ходимо тут і нам боляче дивитися на наші будинки. Душа розривається. Ми за те, щоби будинок зносили. Знаю, що багато мешканців наших підʼїздів підтримують ці роботи, адже без них неможливо буде зробити новий проект забудови. Більшість хоче повернутися назад додому, бо тут пройшло все наше життя, вся наша молодість і загалом все абсолютно", — розповіла Новини.LIVE мешканка Северинівської, 160 Ольга Ромович.

"Віримо, що будемо жити ще краще"

Жінка разом із двома сусідками, Валентиною Голиш та Тетяною Сімченко, прийшла подивитися на знесення будинку, де прожили 30 років. Зранку 24 лютого 2022 року Валентина, як решта 40 мільйонів українців, прокинулася від вибухів і вже через 4 дні залишилася просто неба.

Мешканці Ірпеня
Жительки вулиці Северинівська, 160. Фото: Новини.LIVE

Бої у цьому кварталі почалися практично з першого дня війни і тривали аж до деокупації міста 30 березня. Без потужних обстрілів і навіть авіанальотів не обходився жоден день. На початку березня кілька авіабомб влучило буквально за 50 метрів від Сереверинівської, 160. Вибуховою хвилею вибило вікна, а далі вже у березні почалися масовані обстріли та пожежі. Будинки 160 та 158 по Северинівській постраждали настільки, що не підлягають капітальному ремонту.

Ольга Ромович, як і її сусідки, з якими вони прийшла у середу 19 квітня, живе у квартирі своїх знайомих. Платить лише за комунальні послуги. Однак їхньою найбільшою мрією є повернення додому. Люди розуміють, що мають чекати на це рік-два, а то й три, і вірять, що так і буде.

"Ми втратили все, що мали і не можемо залишитися жити на вулиці. Але я не вірю, що нас покинуть. Ми віримо у нашу країну, у нашу перемогу і в те, що наша влада не залишить нас один на один із цією бідою. Ми переживемо цю війну, вийдемо з неї тільки сильнішими і будемо жити ще краще", — зазначила Ольга.

Демонтаж будинку в Ірпені
Демонтаж будинку по вулиці Северинівська в Ірпені Фото: Новини.LIVE

"Що буде на місці наших квартир — це наші фантазії"

Однак, так на Северинівській думають не всі. Інша мешканка будинку, який підпав під зніс, Юля Смірнова розповіла Новини.LIVE, що не впевнена у своєму поверненні до своєї квартири, яку теж втратила через війну. Жінку непокоїть не так демонтаж будинку, як відсутність проєктування нової забудови та загалом відсутність інформації щодо цього питання.

Ірпінка
Юлія Смірнова. Фото: Новини.LIVE

"Ми не знаємо, змінюється тут площа ділянки чи ні і що тут взагалі буде — це лише наші фантазії. Кажуть про будинок за новим проектом, але у мене є сумніви, що зможемо розраховувати на такий самий будинок з такою ж самою площею квартир, яку мали. У новому проекті квартири можуть бути іншої площі і щоб не вийшло так, що людей змусять доплатити ці "зайві" метри або ж люди будуть позбавлені можливості отримати житло. Я не хочу допустити ситуації, при якій мешканці будуть позбавлені права вибору, обговорення та відстоювання своїх прав", — уточнила Юлія.

Така позиція дещо дивує сусідів жінки. Як-от Ольгу Ромович та Валентину Голиш.

"Нам на демонтаж вже виділили гроші і якщо ми знову все відтермінуємо, нам скажуть "ага, ви не схотіли"… А ми ж не одні у державі, не тільки нам треба помагать. Тому знову без нічого лишимося", — зазначила Валентина.

Мешканка Ірпеня
Валентина Голиш. Фото: Новини.LIVE

"Просто є купка людей, які незадоволені, що будинки зносять. І я не розумію, чому. Рік вони критикували владу, що нічого не робиться. Почали зносити будинки, почали щось робити і знову їм щось не так. Таке враження, що люди просто не знають, що хочуть", — додала Ольга Ромович.

Що про демонтаж та відбудову каже влада Ірпеня

Заступник мера Ірпеня Андрій Кравчук у коментарі Новини.LIVE запевнив: всі мешканці знесених будинків по Северинівській отримають те житло, яке втратили. Площа квартир буде аналогічною до "старих метрів".

"Плануємо таку відбудову, аби всі мешканці отримали ті квартири, які втратили. Квадратуру підганяємо до тої, що була, а в деяких варіантах вона буде навіть більшою. Демонтаж плануємо завершити протягом місяця. Наразі напрацьовуємо візуальні проекти, що ми тут плануємо відбудовувати і як", — сказав Кравчук.

Андрій Кравчук
Заступник мера Ірпеня Андрій Кравчук Фото: Новини.LIVE

Посадовець каже: не виключено, що нові будинки будуть вищими за попередні. А на нижніх поверхах облаштують бомбомховища, що вже стало обовʼязковою державною вимогою від початку війни.

Хто саме відбудовуватиме два будинки по Северинівській — поки незрозуміло. У мерії розглядають варіант державного приватного партнерства або ж допомогу міжнародних організацій. Останні не мають на меті отримання прибутку від будівництва.