Нові виклики та волонтерство: Анна Завертайло про ресторанний бізнес після перемоги

Український бізнес переживає не найкращі часи. Спочатку пандемія, а тепер і велика війна змусили підприємців реагувати на нові виклики. Доводиться працювати в режимі віялових відключень та постійних загроз ворожих ракетних ударів. Солодка індустрія також стала на воєнні рейки.

Про роботу під час війни та волонтерську діяльність розповіла співвласниця мережі кафе-кондитерських Honey та пекарні "Завертайло" Анна Завертайло, пише видання ТиКиїв.

Про адаптацію до викликів війни

Виклики війни — це зовсім нові виклики. Вони суттєво відрізняються від викликів пандемії чи економічної кризи.

"Головна проблема — відсутність можливостей. Бо було втрачено багато налагоджених механізмів роботи. Але ми розпочали велику адаптацію від початку, й відтепер щодня постійно щось змінюємо в роботі", — каже Анна.

За її словами, важливо оптимізувати, вмикати творче мислення і створювати нові, актуальніші продукти. Відсутність світла це найскладніший чинник, який шкодить бізнесу гарантовано заробляти, зростати та мати споживачів. 

Найбільші за рік досягнення і провал

"Ми створили "Джонсонюка", і про це тістечко написали по всій Європі. Досі не віриться, наскільки це приголомшливе досягнення. Провали? Та немає їх. Точніше, я не ставлюся до труднощів як до провалів. Все це досвід. Але дещо таки ми не "втащили". Одного разу через відсутність світла на підприємстві ми не змогли віддати замовлення на 5 000 цукерок в дуже крутий проєкт", — розповіла вона. 

Про мотивацію йти далі

"Я не страждаю від тривожності — занадто багато проєктів, планів та роботи. Я просто роблю те, що маю, і це заспокоює. В мені більше любові до життя, ніж страху. Тому я не "парюся" з причин, які не можу змінити. А приймаю життя таким, як воно є. У всій красі Божественного задуму. Чого тривожитися? Треба себе брати в руки, працювати, допомагати людям і насолоджуватися тим, що ми маємо, – своїм життям", — ділиться Анна.

Про волонтерство

Вона зазначає, що донатити — це наше основне завдання під час війни.

"А точніше, заробляти, щоб допомагати Збройним силам. Тому ми обрали для себе волонтерську функцію закупівлі зброї для наших солдат. Бо головне зараз — вибити ворога! Тому ми обрали бути партнерами Благодійного фонду Сергія Притули та ведемо проєкт з відновлення трофейних танків. Вже відремонтували два", — каже вона. 

Про колекцію етнотортів у кав’ярні

 

"Ми мріяли візуально втілити у декорі тортів красу по-українськи, тож переосмислили традиційні символи та основні візуальні образи, пов’язані з місцевими ландшафтами, квітами, рослинами, візерунками, знаками", — розповідає Анна.

За її словами, кожен декор мав транслювати особливе таємне повідомлення, що пройшло крізь час і простір у символах вишивки та інших зразків народної творчості.

"Ми обрали декілька основних елементів і почали працювати над перевтілення їх на кондитерський декор. Хотіли зробити такі торти, які були б доречними, вишуканими, стильними, прикрашали кожен святковий стіл, уособлювали українське кондитерське мистецтво. Люди з початком повномасштабної війни стали більше бажати солодкого і цінувати поживні страви", — каже Анна.

Про популяризацію української кухні

Вона зазначила, що треба вмикати голову і робити в Україні унікальні речі. Шукати, досліджувати власні надбання, вивчати культурну спадщину. Але створювати абсолютно нові проривні проєкти, які будуть мати сенс та нове гастрономічне бачення.

"Якщо є бажання — знайдеться ресурс. Зараз складні часи, але є багато можливостей. Головне — не боятися їх побачити!" — ділиться вона. 

Про ресторанний бізнес після перемоги

"Сподіваюся, він буде. І це вже досягнення. А далі справа за волею керівників та власників, які продовжать його розвивати. Гадаю, ресторанний бізнес стане ще більш чесним, відвертим, орієнтованим на українське не тільки у знанні традицій, а й у своїх спробах дослідити унікальність вітчизняних продуктів, щоб писати нову українську гастрономічну історію. А ще стане більш прогресивним, творчим, більш автентичним", — розповідає Анна Завертайло.