Одяг на роки та найсмачніша ковбаса — розвіюємо популярний міф про життя в СРСР

Одяг на роки та найсмачніша ковбаса — розвіюємо популярний міф про життя в СРСР
Черга за продуктами в магазині у СРСР. Фото: росЗМІ

Люди, які ностальгують по життю в Радянському Союзі, згадують "найсмачніші" продукти та одяг, який нібито не зношувався. Проте більшість таких спогадів неправдиві.

Новини.LIVE розвінчує такий міф про життя в СРСР.

Читайте також:

"Якісні" товари та одяг у СРСР

Досить популярний міф про "легендарну радянську якість" не підтверджується жодними історичними фактами.

У 1952 році радянське керівництво вперше звернулося до питання якості продовольчих та промислових товарів. Тоді на місця відправляли директиви з вимогою покращити асортимент та його якість, однак це не допомогло повністю задовольнити попит населення.

null
Продуктовий магазин в СРСР. Фото: росЗМІ

До прикладу — у швейній промисловості 60-70% продукції становив одяг масового споживання, а товари покращеної та вищої якості — не більше 30 та 10% відповідно.

Різниця між ними була у різному рівні контролю якості, а також у кваліфікації працівників, що були задіяні у виробництві.

У 1963 році відсоток браку одягу становив 33%, брак шкіряного взуття 30%, холодильників 25%, швейних машин 36%, магнітофонів 66% та навіть алюмінієвого посуду — 92%.

null
Швейна фабрика в СРСР. Фото: росЗМІ

Також низку порушень було виявлено у харчовій промисловості — невідповідність смаку та запаху ковбаси, пряники з пліснявою, гнилі овочі. Такі дані було отримано під час перевірок, й радянська статистика це визнавала.

Пізніше кількість браку в Союзі скоротилася, проте проблема все одно залишилася. Тоді з дефектами виходили великі партії одягу, а багато товарів не відповідали Держстандартам.

null
Черга в продуктовому магазині в СРСР. Фото: росЗМІ

У 1970 році масштабна перевірка виявила, що лише 23% підприємств випускають продукцію, яка відповідає всім вимогам.

Незважаючи на те, що на радянських підприємствах діяла система прямої відповідальності за якість продукції, що випускається — організації не були зацікавлені в її підвищенні.

Також в СРСР не було єдиного органу, який мав повноваження, щоб стежити за якістю товарів, а планові комісії та інспекції не докладали зусиль у боротьбі з браком. 

Нагадаємо, що в епоху Радянського Союзу образ типової жінки відразу представляється таким: хустка на голові, довга сукня або спідниця, проста блузка і відсутність косметики. Щодо волосся на тілі, то гоління ніг було нонсенсом.