Якщо релігія забороняє: чи можуть призовники уникнути мобілізації та зброї
В Україні майже рік триває війна й загальна мобілізація, під час якої повістки отримують усі військовозобов’язані громадяни, незалежно від віросповідання. Проте інколи релігійні переконання не дозволяють людині брати зброю до рук.
Адвокат Андрій Карпенко розповів, що робити мобілізованим, яким віра не дозволяє брати зброю до рук та чи можна уникнути мобілізації через релігійні переконання.
Які релігійні організації в Україні забороняють використання зброї
В Україні до таких зараховуються:
- Адвентисти-реформісти;
- Адвентисти сьомого дня;
- Євангельські християни;
- Євангельські християни-баптисти;
- Покутники;
- Свідки Єгови;
- Харизматичні християнські церкви (і церкви, прирівняні до них відповідно до зареєстрованих статутів);
- Християни віри євангельської (і церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами);
- Суспільство Свідомості Крішни.
Чи можна уникнути мобілізації через релігійні переконання
За словами адвоката, віросповідання не звільняє від обов’язків перед державою, зокрема це стосується й обов'язку захищати країну.
"Релігійні переконання не звільняють людину від обов’язку захищати державу. Конституція закріплює рівність усіх громадян та не допускає дискримінації за релігійною ознакою. А в Законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію немає жодних винятків стосовно вірян. Військовий обов’язок є однаковим як для віруючих, так і для невіруючих", — пише Карпенко.
Так у Статті 35 Конституції України зазначено: "ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою".
Що таке альтернативна (невійськова) служба
Альтернативна служба не передбачає військової підготовки та використання зброї. Вона запроваджується замість проходження строкової військової служби для виконання обов’язку перед суспільством. Про це йдеться у Законі "Про альтернативну (невійськову) службу".
Строк альтернативної служби є більшим за строк строкової у 1,5 рази.
Де проходять альтернативну службу мобілізовані
Альтернативну службу проходять на підприємствах, в установах, організаціях діяльність яких пов’язана з соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.
Хто має право на проходження альтернативної служби
У мирний час мали право на проходження альтернативної служби замість строкової віряни, які належать до офіційних і чинних згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю. Їх список був наведений вище.
Чи діє ця норма під час воєнного стану
Ця норма діяла у мирний час, але строкової служби під час воєнного стану немає, відповідно, замінити військову службу альтернативною під час війни — не можна.
"При цьому 35 Стаття Конституції юридично продовжує діяти, але законодавство не вирішує порядок проходження невійськової служби під час воєнного стану. Стаття 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" про це мовчить", — каже Карпенко.
Що робити мобілізованим, чиї релігійні переконання забороняють воювати
Адвокат радить перш за все взяти довідку про належність до певної релігійної громади, яка забороняє брати до рук зброю. Також разом з цією довідкою необхідно написати до ТЦК та СП відповідну заяву й попросити виконувати військовий обов'язок у формі альтернативної (невійськової) служби.
"Якщо людина написала заяву і підтвердила, що належить до релігійних організацій, які забороняють користування зброєю, її хіба що можуть призначити на небойову посаду. Вона може бути кухарем, водієм, інженером тощо", — підсумував фахівець.
У свою чергу адвокат юридичної фірми "Міллер" Андрій Новак в коментарі "УП. Життя" розповів, якщо ТЦК, попри довідку та звернення, відправляє людину на бойові посади, вона може подати до суду.
"Теоретично, якщо людина, наприклад, адвентист-реформіст, написав таку заяву і додав відповідні документи, але воєнком вперто направляє його у мінометний розрахунок, він може написати скаргу, подавати в суд, посилаючись на Статтю 35. Але я не бачив таких випадків на практиці і я сумніваюся, що так роблять у військкоматах", — пояснює Андрій Новак.
Нагадаємо, ми писали про те, що в Україні за неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) після належного отримання повістки кваліфікують як ухилення від мобілізації. За це можна понести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Також ми розповідали, які обставити не надають права для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Радимо дізнатися, коли можна не приходити до ТЦК за повісткою. Відповідно до змін, кількість поважних причин, які дозволяють не з’являтись у ТЦК за повісткою зменшилась до трьох.
Читайте Новини.LIVE!